Як заохочувати учнів до самостійного мислення на уроках математики?

Вчителька зрозуміла, що ненавмисно посприяла небажанню своїх учнів виконати дії, необхідні для роботи над складними математичними задачами.

Прикро визнавати, але частина проблеми полягає в тому, що я, мабуть, привчила їх думати, що швидко допоможу за потреби, - пише Рассел. – Я часто даю покрокові інструкції, які знімають з учнів будь-яку відповідальність думати за себе.

І Мішель Рассел вивела дві поради для таких самих вчительок та вчителів, як вона.

Ставте відкриті запитання до всього

Налаштована змусити своїх учнів думати самостійно, Рассел стала заохочувати дітей взяти активнішу роль у навчанні.

А для цього треба постійно ставити питання: "Що ви помітили? Що видумаєте з цього? Як би ви зробили це?».

Щоб створити впевненість в учнів та зменшити тривожність, Рассел розбила їх на пари та попросила поділитися своїми висновками одне з одним. Цю методу Рассел рекомендує для учнів середніх, так і старших класів.

Рассел використовувала вправи, які вона раніше задавала як самостійну роботу для обговорення в класі.

Ми працювали над кожною задачею як клас, і я почала дозволяти їм спілкуватися з напарниками, поки їм не стало комфортно. - пише вона. – Учні відповідали, а клас обговорював чи правильна відповідь, чи ні. Така метода призвела до самостійного мислення та комунікації між учнями. Що найважливіше, їм це сподобалося.

Діліться на пари

Далі Рассел використала такий прийом: учні спочатку розв'язували задачу самостійно, а згодом розбивалися на пари та порівнювали свої відповіді удвох. “В пари учнів можуть бути однакові відповіді. Якщо відповіді не збігаються, вони мають перевірити роботу один одного та знайти помилку”.

Коли Рассел таким чином заохотила учнів спільно розв'язувати подібні задачі, вона виявила, що учні прагнуть більш глибоко займатися та готові довше дотримуватися жорсткої математичної роботи.

Заохочення учнів думати самостійно, каже Рассел, потребує часу - і для вчителя, який веде уроки, й для учнів, які працюють над матеріалом. Але вона помітила, що переваги для учнів у такому підході варті додаткового часу. 

Якщо ви хочете, щоб учні думали та розмірковували, вам треба дати їм час та простір для цього.

За словами вчительки. якщо пояснювати експоненціальні графіки, наприклад, без інструкцій та роз’яснень, на тему піде три дні. А от, якщо дати дітям всі необхідні роз'яснення – один день.

І хай мені знадобиться більше часу, але учні навчаться думати самостійно.

Джерело: https://vse.ee/dqt