Гейміфікація в освіті: як навчатись через гру
Як застосувати технологію гейміфікації в освітньому процесі.
Гейміфікація (ігрові рішення, ігрові елементи, прикладні ігри тощо) та її застосування в освітньому процесі є необхідною передумовою досягнення дидактичних цілей й забезпечення повноцінного та всебічного розвитку здобувачів освіти, формування компетенцій та надкомпетентнісних навичок, якими має володіти повноцінна проактивна особистість відповідно до завдань НУШ.
Тож, які є ключові напрямки застосування технології гейміфікації в освіті й з чого вчителю варто розпочати? Відповіді на ці питання надала Ірина Левинська, керівниця проєкту «Ігри в освіту» тренінгової компанії «Академія гри», під час вчорашнього вебінара. Виступ пані Ірини доступний для перегляду в будь-який час.
Гра – це добровільне подолання не обов’язкових перешкод. Загалом, це та діяльність, яку практикують люди на всіх етапах свого життя та за допомогою якої формуються необхідні навички.
Гейміфікація – це залучення елементів гри до неігрової діяльності.
Напрямки гейміфікації
Розглянемо на прикладі будь-яке підприємство. Керівники можуть давати людям, які заповнюють анкету на роботу, заохочувальні призи. Можна нагороджувати працівників, які вклались у регламент свого виступу під час наради або ж дарувати зірочки тим, хто першим виконав план. Усе це елементи гейміфікації.
Гейміфікація освітнього процесу
Часто від батьків й вчителів можна почути зауваження на кшталт: «Діти й так весь час грають у своїх телефонах!», «У житті треба важко працювати, а не гратися!». Гейміфікація – це технологія, коли не до ігрового процесу додаються ігрові елементи, переслідуючи певну мету.
В освітньому процесі можна гейміфікувати усі напрямки: урок, перерву і навіть обід в їдальні. Але всі ці напрямки зіштовхуються з таким моментом – з чого варто почати? Необхідно запам’ятати важливе правило, що не потрібно гейміфікувати одразу все. Не потрібно охоплювати неосяжне. Глобальна мета полягає у тому, що необхідно зрозуміти, для чого це робиться. Я раджу пропускати всі ідею через сито цих питань: “Що я хочу?”, “Якої мети прагну?”.
Етапи гейміфікації
- Мета
- Оцінка наявних ресурсів
- Постановка завдань
- Виконання завдань
- Результат
У кожного вчителя має бути внутрішня мета, для чого ця гейміфікація потрібна, що вона дасть учням. Але пам’ятайте, якщо у вас немає часу й ви зацікавлюєте учнів власною харизмою, то гейміфікація вам не потрібна.
Користувач:
Хшанович Катерина Олегівна
