Нестандартні ігри, які допоможуть розвивати у дітей уяву та фантазію

Пропонуємо оригінальні завдання для розвитку уяви та фантазії у дітей.

Якщо говорити про уяву молодших школярів, то варто вказати на тенденцію розвитку даного психічного процесу, що полягає в переходах від репродуктивних його форм до творчої переробки уявлень, від простого їх комбінування до логічно обґрунтованої побудови нових образів. Розвитку репродуктивної уяви у дітей молодшого шкільного віку слід надавати достатньо уваги. Адже розвиваючи відтворювальну уяву у молодшому шкільному віці можна досягти досить високого рівня розвитку художнього сприймання не лише на актуальному етапі розвитку дитини, а, й на наступних етапах розвитку особистості.

Спочатку розберемо, що таке уява та фантазія. Це види мислення, це вміння подумки уявляти те, чого немає з того, що є в пам’яті. Інакше кажучи, уява – це активний творчий процес створення нового знання (нових ідей) зі старого знання.

Чим відрізняється фантазія від уяви? Якщо уява – це вміння подумки створювати нові ідеї та образи можливих та неможливих об’єктів на підґрунті реальних знань, то фантазія – це створення також нових, але нереальних, казкових поки що неможливих ситуацій і об’єктів, але також на основі реальних знань.

Розрізняють декілька видів уяви:

Відтворювальна – це уявлення образів за заздалегідь складеним описом, наприклад під час читання оповідань, віршів нот, креслень, схем. Ще цей вид уяви називають репродуктивним.
Творча – це самостійне створення нових образів за власним задумом. Діти це називають «із голови». Саме на цей вид уяви буде націлена наша увага і зусилля з розвитку саме творчої уяви.

Як розвивати у дітей фантазію та уяву?

Уява будується з реальних елементів, чим багатший досвід, тим багатша уява. Звідси висновок: слід допомагати дитині накопичувати життєвий досвід, образи та знання (ерудиція), якщо ми хочемо, щоб малюк був творчою особистістю.
Почуття, як і думка, рухають творчість. Предмет фантазування впливає на наші почуття і навпаки, наші емоції в момент фантазування впливають на образи які виникають в нашій уяві.
Можна так «сфантазувати» своє майбутнє, що це буде своєрідним керунком на все життя, а можна нафантазувати жахів і надалі боятися робити кроки вперед на зустріч труднощам.
Коли дитина натхненно розповідає переповідає різні казкові чи чарівні розповіді зі своєю участю в них, вона не обманює, в нашому звичному розумінні, вона творить, придумує, міркує. Їй не важливо реально це чи нереально. І нам це не має бути важливо, має значення інше, головне, що мозок дитини працює і генерує ідеї.

Способи розвитку фантазії та уяви

Сформувати мотивацію.
Переконати, що фантазувати не соромно, а престижно і корисно особисто дитині. Цього малюк поки що не розуміє. Потрібна гра і яскраві емоції. Логіка у дітей ще недостатньо сильна.
Фантазувати має бути цікаво. Тоді, отримуючи задоволення, учень швидше опанує вмінням фантазувати, а потім вмінням уявляти, а потім і раціонально мислити. У дітей дошкільного і молодшого шкільного віку інтерес не до розмірковувань, а до подій.
Закохати учнів в себе (атракція). На «хвилі любові» діти більше довіряють педагогу й охоче слухають його.
Власним прикладом. Малюки копіюють поведінку дорослих. А вчитель є авторитетом для своїх вихованців.
Читати та обговорювати казкові та фантастичні твори.
Стимулювати фантазію запитаннями. Наприклад: «А що ти робив би якби у тебе виросли крила?»
Ставити дітей в ускладнені ситуації. Нехай самі шукають вихід. Наприклад: діти потрапили на безлюдний острів, як вижити?
«Підкидати» вихованцям цікаві сюжети та просити їх складати за ними (сюжетами) розповіді, казки, історії.
Навчити дітей фантазувати та уявляти за певними методами.

Діти молодшого шкільного віку вже мають певний життєвий досвід та знання з різних навчальних предметів: явища та закони природи (що певні предмети тонуть, певні тримаються на воді, рідини текучі і не мають визначеної форми, що всі предмети падають вниз, що є предмети, що горять чи не горять і т.д.). Цих знань цілком достатньо, щоб плідно фантазувати. Потрібно показати школярам засоби ефективного фантазування.

Нижче наведені деякі засоби розвитку фантазії та уяви:

Збільшення – зменшення.
Цей простий метод ми часто спостерігаємо в казках:” Хлопчик-мізинчик”, “Дюймовочка”, “Гулівер”… Збільшувати й зменшувати можна практично все: геометричні розміри, вагу, зріст, гучність, багатство, відстані, швидкості…

Наведемо ігри-бесіди для засвоєння засобу «збільшення-зменшення»

Говорить педагог: «Ось тобі чарівна паличка, вона може збільшити чи зменшити все, що ти хочеш. Що б ти хотів збільшити, а що зменшити?».

Хотів би зменшити уроки, а збільшити свій вільний час.
Хотів би зменшити домашні завдання.
Хотів би збільшити цукерки до розміру холодильника, щоб можна було відламувати великі шматки.
Хочу збільшити краплі дощу до розмірів м’яча.

Ускладнюємо гру додатковими запитаннями: «Що з цього вийде? До чого це призведе?»:

Нехай руки тимчасово стануть такими довгими, щоб можна було не встаючи з-за столу увімкнути телевізор, чи взяти з холодильника, щось смачненьке…
Якщо дерева в лісі зменшаться до розмірів трави, а трава – до розмірів сірника, тоді легше буде шукати гриби та ягоди.

Гра «Добре-погано»

Педагог пропонує дитині проаналізувати, що позитивне, а що негативне ми отримаємо, якщо будемо щось збільшувати або зменшувати. Тут важливо запитати, кому буде від цього добре, а кому ні (згадаємо ситуацію про зменшення дерев в лісі: постраждають звірі).

Що буде коли твій зріст зменшиться/збільшиться в 10 разів?
Що в цьому позитивного? Що негативного?
Кому це буде зручно? Кому ні?

Такі ігри гарно проводити на уроках ознайомлення з навколишнім світом.

Гра «Камінь»

Він світиться, завжди теплий, лікує від хвороб, надає безсмертя, виконує бажання і т.д.

Діти по черзі передають один одному камінчик і наділяють його різними властивостями. Після закінчення гри кожна дитина має згадати яка властивість дісталась їй від чарівного камінця.

Отже, використовуючи ці засоби, можна досить швидко і продуктивно розвивати уяву та фантазію вихованців, урізноманітнити уроки, зробити їх цікавими та захопливими.

Ще більше про цікаві й творчі завдання для учнів 1-4 класів розповіла Тетяна Здравчева, дефектологиня, практична психологиня. Пані Тетяна має 15-річний досвід роботи з дошкільнятами та дітьми молодшого шкільного віку.

Вебінар можна переглянути в будь-який час! Замовляйте сертифікат з підвищення кваліфікації!