Школам потрібно направити кошти на перепідготовку педагогів - освітяни

Класно-урочна система навчання в дистанційному варіанті неефективна.

Таку думку висловив освітянин Юрій Зайцев на сторінці у фейсбук. Він запевнив, головна проблема управлінців і багатьох педагогів в тому, що вони вважають, що ДО - це сайти і платформи. Сайти і платформи – інструменти, засоби навчання, вони займають меншість всієї системи навчання. Решта – педагогічні технології, методики навчання, підготовка кадрів, система діагностики і оцінки результатів, забезпечення і супровід процесу, тощо.

Він зазначив, що ключовим елементом зараз має бути підготовка кадрів. Щоб це вирішити, потрібно направити школам кошти на перепідготовку педагогів. І дати можливість вибору установ, оскільки далеко не всі місцеві засновники володіють даною системою підготовки.

Класно-урочну систему запровадив Ян Амос Коменський – великий педагог, але в його часи Інтернету не було і він не міг передбачити нинішню ситуацію навчання учнів віддалено. Проведення в ДО уроків не зробить навчання дітей мотивованим. Це зможе зробити тільки вчитель (тьютор), який володіє методикою віддаленої діяльності. Для ДО більш підходить проектна форма занять, коли учні освоюють освітні програми блоками, а не поурочно. Проектний метод - альтернатива класно-урочній системі. Проектна методика найбільш відповідає ДО. Головне в ДО – це таки навчання. Навчання - предмет розгляду тільки в одній науці - дидактиці, – написав Юрій Зайцев.

Він додав, що ДО з'явилося не сьогодні, йому вже більше 30 років.

ДО – особливий тип навчання, в нього неприпустимо просто переводити звичні для очного навчання форми і методи. Наприклад, у педагогів є бажання будь-що забезпечувати відеозв'язок в ДО. Звідси випливають розпорядження щодо використання платформ з відео, ці платформи перевантажуються і зависають. Зайве навантаження на дітей і вчителів. Нічого цього робити не треба! Відеовзаємодію вчителів і учнів можна і треба взагалі уникати, в ДО більш ефективна письмова взаємодія. Фото і відео можливі, але не так, коли вчителі змушують учнів пересилати фото від руки написаних завдань, – йдеться в дописі.

Вважати, що освіта –  це засвоєння інформації, ключова помилка, переконаний освітянин. Освіта –  це буквально «освічування» дитини, реалізація його потенціалу у всіх сферах, зростання, розвиток. А не «вбирання інформації». Учня не можна перетворювати у флешку. Знання часто ототожнюють з інформацією. Це невірно, особливо в ситуації ДО. Знання - не інформація. Знання не передаються. Передається тільки інформація. Знання - продукт і результат діяльності дитини, а не знайомство з інформацією по чужих знаннях.

Сергій Зайцев торкнувся і теми батьків.

На них перекладена значна частина дій по підтримці навчання дітей. Шкільна система, не справляючись з організацією ДО, фактично запропонувала самим батькам займатися навчанням своїх дітей, як мінімум, організацією цього навчання. Безвихідь, але тут є два значущих моменту. Перший - у батьків немає педагогічної освіти, вони багато чого не знають і не вміють. Хто і як це від батьків буде забезпечувати? Як це повинно бути узгоджено з основною роботою батьків? І ще важливий момент - як бути з бюджетними коштами, які виділяються державою на освіту? Якщо дітей залишили для навчання в сім'ї, то родині ці гроші треба б і повернути.

І додав, що в освіті досі спостерігається вказівно-заборонна політика.

Карантинна ситуація» нічого не змінила. Чиновники видають розпорядження та рекомендації, що суперечать інтересам учнів. Наприклад, замість того, щоб організувати масову перепідготовку кадрів, чиновники намагаються зберегти свої ЗНО та ДПА, які взагалі ніяк не пристосовані до ситуації. Контролювати можна тільки те, що забезпечено для виконання.

Вас також може зацікавити: МОН планує змінити вимоги до педагогів і навчального процесу, – Любомира Мандзій