5 жовтня 14:00
0 0

«Було 120 студентів, а зараз — 6». Чи буде ким замінити вчителів точних наук у школах?

У Черкаському національному університеті ім. Богдана Хмельницького колись на вчителя математики вчилося 120 студентів. У 2026 році — шість. Крім них, у закладі навчається п'ятеро студентів на вчителя фізики. Така ситуація по всій країні, і покращень не передбачається. «Суспільне» зробило репортаж про те, чи буде кому вчити українських дітей точних наук.

У ЧНУ на першому курсі спеціальності «Середня освіта (математика)» професію вчителя опановують шестеро студентів. Та кількість студентів, яка приходить навчатися на вчителів математики, не задовольняє потреби, які будуть у найближчому майбутньому, тому очікується, що вчителів не вистачатиме.

Загалом ті бали, які отримали вступники, більше 150 балів, тому в принципі, можна говорити про те, що діти більш-менш з середньою математичною підготовкою прийшли до нас. Те, що вони обрали вчительську спеціальність, посприяли приклади батьків, вчителів і така ситуація, яка є навколо них, коли вони навчаються у 10—11 класах. Так було вже 10 років тому: якщо у попередні роки на цю спеціальність у нас було 120 дітей, то тепер шість, — коментує професорка математики Ірина Акуленко.

Пʼятеро студентів цьогоріч розпочали навчання на спеціальності «Середня освіта (фізика та астрономія)» у ЧНУ, розповів доцент кафедри фізики Микола Пасічний. З його слів, більшість випускників цієї спеціальності йде працювати в ІТ або на технологічні підприємства.

Якщо говорити про педагогічні спеціальності, «Середня освіта», я зафіскую, проблема тут у престижності саме професії вчителя, тому що ця професія є достатньо складною, а у сучасних умовах вона надто складна. Не лише вчити дітей, а й відповідальність. На жаль, у нас престижність цієї професії невисока, — каже доцент.

Тенденція низької популярності професії вчителя, а особливо вчителя точних наук, є загальноукраїнською.

Ми маємо дуже мало заяв на ці спеціальності і маємо мало вступників-бакалаврів, хоча ситуація у нас краща, ніж у деяких київських вузів, але загалом вступників дуже мало. На хімії у нас 13 людей, на прикладній математиці — троє, «Середня освіта (математика)» — шестеро, на «Середній освіті (інформатиці)» — одинадцятеро. Це відображає загальноукраїнську ситуацію, — говорить голова приймальної комісії Євгеній Кирилюк.

За контрактом на спеціальності «Середня освіта (математика) чи (фізика)» навчається по одному-два студенти. Вартість за навчання зменшили, але студентів все одно небагато. Найбільший попит має психологія, більше тисячі заявок, менеджмент — 800, агрономія — 400, фінанси, маркетинг, англійська філологія.

У суспільстві недостатньо інформації про те, що бути вчителем престижно, вважає завідувачка кафедри математики Зоя Сердюк.

Щороку після приймальної комісії роблю статистичний аналіз, аналізую інші заклади освіти. Цього року університет Драгоманова отримав 64 заяви і вони набрали пʼятьох студентів, у нас було 37 заяв і ми набрали шестеро студентів. Тому, в принципі, ситуація однакова для всієї країни, — каже Сердюк.

Звичайно, однією з проблем є зарплата. Навіть ті спеціалісти, які є, часто не погоджуються за неї працювати у школах.

Титульне фото: Суспільне

✖
↑