За останні 7 років, попри інфляцію, покарання за цькування вчителів фактично не змінилося. Воно залишається переважно у вигляді штрафу розміром кілька сотень гривень. Це видно, якщо проаналізувати кримінальні справи щодо булінгу освітян.
У лютому 2019 року Нетішинський міський суд ухвалив перше в Хмельницькій області рішення щодо притягнення до відповідальності старшокласника за булінг учителя. Булінг проявлявся у систематичних образах та психологічному тиску з боку учня. Підлітка визнали винним і наклали на його матір штраф — 850 грн.
У лютому 2021 року Лановецький районний суд Тернопільської області розглянув справу батька, син якого систематично вчиняв булінг щодо вчителя української мови. Батько свою вину визнав і зауважив, що на даний час поведінка сина в школі змінилася та скарг від вчителів немає. Чоловіка оштрафували на 850 грн.
У квітні 2021 року Миколаївський апеляційний суд розглянув скаргу, подану батьком школярки, якого раніше притягнули до відповідальності. Неповнолітня систематично вчиняла булінг щодо вчительки хімії. Це підтверджувалося письмовими поясненнями учнів і записом розмови з нецензурною лайкою учениці.
Було встановлено, що протягом уроку хімії дівчина неодноразово ігнорувала зауваження вчителя прибрати телефон й провокувала педагога. Апеляційний суд відхилив скаргу батька, адже дитина дійсно вчиняла булінг щодо вчительки. Штраф у сумі 850 грн, який наклали на батька раніше, був залишений без змін.
З моменту тих справ минуло вже понад 5 років, а подекуди й 7 років, втім відповідальність за цькування вчителів досі не змінилася.
Нещодавно в Україні з’явився «тренд», спрямований на приниження вчителів. Діти потайки знімають своїх педагогів і викладають відео з образливою музикою або коментарями в TikTok. Об’єктами цькування стали вчителі по всій країні. Деякі заклади намагаються боротися проти «тренду приниження» — подають заяви до поліції, освітяни вираховують, які учні створюють або розповсюджують подібні відео.
Це дало результати: наприкінці квітня 2026 року в Сокалі суд притягнув до адміністративної відповідальності батька 13-річної школярки, яка опублікувала у TikTok відео з фотографіями вчителів без їхньої згоди. У ролику також використовувалася нецензурна лексика. Чоловік на суд не з’явився, лише письмово визнав вину та повідомив, що розкаюється. В результаті суд оштрафував чоловіка на 170 грн.
В червні 2026 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області розглянув дві справи щодо булінгу ученицями педагогів. Дві дівчини поширювали в соцмережах матеріали, які принижували честь та гідність вчителів. Оскільки правопорушення були вчинені неповнолітніми, відповідальність за їхні порушення понесли батьки. Їм призначили штраф у розмірі 850 гривень по кожній справі.
Як видно, сума штрафу за булінг освітян не змінилася за 7 років і залишається переважно на рівні 850 гривень.
Варто зазначити, що крім штрафу всі батьки учнів мусили сплатити ще й судовий збір, втім він залишається невеликим. Станом на 2026 рік судовий збір у випадку адміністративного стягнення суду становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб — 665 грн 60 коп.
Чи планується посилення покарання за булінг освітян?
З метою посилити відповідальність за булінг було створено законопроєкт №14127. Документ передбачає збільшення строку розгляду справ про булінг з трьох місяців до одного року.
У пояснювальній записці зазначається, що через чинний тримісячний строк значна кількість справ закривається у зв’язку із закінченням термінів притягнення до відповідальності. Упродовж 2019—2024 років з цієї причини закрили 221 справу, а частка таких рішень коливалася від 10% до 32%.
На початку травня парламентський Комітет з питань правоохоронної діяльності розглянув законопроєкт та рекомендував Верховній Раді прийняти його за основу. Освітня омбудсменка підтримала ініціативу, але зазначила, що вона не вирішує низку проблем. Йдеться про різне визначення поняття булінгу, неоднозначне трактування поняття колективу, неузгодженість норм щодо захисту дітей і педагогів, замалий розмір штрафів, а також відсутність належного захисту повнолітніх здобувачів освіти.
Омбудсменка запропонувала визначити відповідальність за насильство щодо дітей, уніфікувати поняття булінгу, збільшити штрафи до 300—600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та передбачити захист для повнолітніх студентів і педагогічних працівників.
Фахівці Національної академії правових наук України запропонували свою версію — збільшити строк розгляду кримінальних справ щодо булінгу не до року, а до шести місяців, аналогічний термін мають статті кодексу, що стосуються домашнього насильства та насильства за ознакою статі.
Журналіст:
Огей Антон Володимирович
