Майже кожен заклад вищої освіти має власні традиції, які нерозривно пов’язані з його минулим, народними обрядами або історією міста. Багато вишів можуть похвалитися значно цікавішими звичаями, ніж «посвята», яка в колах молодих абітурієнтів часто перетворюється на звичайну пиятику. В цій добірці зібрано 5 цікавих університетських традицій, якими колишні студенти з усього світу поділилися на Reddit.
Стрибок Святої Варвари
Міністр Йорг Лайхтфрід виконує «Стрибок Святої Варвари» у Леобені. Фото: meinbezirk.at
В університеті міста Леобен в Австрії є цікава традиція під назвою «Стрибок Святої Варвари» або «Шкіряний стрибок». Заклад спеціалізується на геології, гірничій справі та технологіях видобутку ресурсів. Студенти стрибають через шкіряний фартух шахтаря, одягнені в традиційний шахтарський одяг — спеціальну темно-коричневу або чорну уніформу. Ця традиція також тісно переплетена зі студентськими братствами міста, які організовують захід.
Це підводить до другої загальної традиції — студентських братств. Фактично це студентські клуби, в яких бере участь лише 1—2% студентів. Вони носять характерну символіку XIX століття у вигляді кольорових шапок і стрічок через груди, зазвичай у поєднанні з костюмом і краваткою.
Академічні аплодисменти
Академічні аплодисменти кістяшками
Ще однією невеликою, але дуже милою традицією, яку можна зустріти в країнах Центральної Європи, є «академічні аплодисменти», які студенти використовують в Австрії, Баварії та Бельгії. Їхня суть полягає в тому, що наприкінці лекції студенти не аплодують викладачу долонями, а стукають кістяками пальців по столу. Якщо це велика промова або виступ запрошеного спікера на більшому заході, тоді всі аплодують як зазвичай. Але саме після звичайної щоденної лекції використовується «академічний аплодисмент» — щоб подякувати викладачу і висловити вдячність, але без зайвого шуму.
Слово, написане кров’ю
Університет Саламанки
Один із найстаріших університетів світу розташований у Саламанці, Іспанія. Він був заснований у 1252 році і досі функціонує. Раніше існувала традиція, за якою студент, що здобув докторський ступінь після завершення дисертації, мав привілей написати своє ім’я та спеціальну літеру V на стінах університету. Ця V означала victor — «переможець».
Такий студент раніше мав оплачувати кориду — бій биків, а замість фарби використовувати їх кров. Сьогодні ні корида, ні кров більше не є частиною цієї традиції, оскільки ставлення до боїв биків змінюється, а малювати кров’ю — це ще й дуже непрактично. Найімовірніше, зараз робити написи на стінах університету взагалі заборонено, адже за 8 століть уже безліч докторів та студентів залишили там свої ініціали.
Лавровий вінок
Випускниця у лавровому вінку
В італійських університетах існує звичай носити лавровий вінок під час складання іспиту на здобуття бакалаврського або магістерського ступеня. Адже сама назва диплома італійською — laurea — походить від латинського corona laurea, що означає «лавровий вінок». Ця традиція має давнє коріння: в античності лавр був священною рослиною Аполлона, символом мудрості та слави. Поетів і тріумфальних полководців увінчували його гілками.
Червоні і білі гвоздики
Оксфордський університет — один із найстаріших у світі — має безліч дивних традицій, яких немає навіть в інших британських закладах вищої освіти. Коли ти складаєш іспит, ти маєш бути одягнений у костюм, мати краватку, довгу мантію та гвоздику в кишені піджака, на лацкані. Якщо це перший іспит року, ти носиш білу гвоздику. Якщо це останній — червону. Якщо щось між цими двома — рожеву.
Журналіст:
Огей Антон Володимирович
