16 червня 16:38
5 0

Провали хитрунів. Найкумедніші спроби учнів списати

Спроби школярів списати домашнє завдання, есе або контрольну часто обертаються на кумедні ситуації, які і вчителі, і учні будуть з усмішкою згадувати ще довгі роки. Для гарного настрою ми зібрали підбірку з кількох кумедних історій про списування, якими люди з усього світу поділилися на Reddit.


Хлопець з Місісіпі

Викладач дав групі студентів завдання написати автобіографічне есе. Важко уявити його здивування, коли 20-річна студентка здала есе, яке починалося так: «Коли я був молодим хлопчиком у Місісіпі…». Згодом виявилося, що події у тексті розгортаються взагалі у 1960-х роках.


Злочин сторіччя

Викладач розповів, що двоє його студентів здали ідентичні роботи. Обох він опитав окремо, і обидва заперечували списування. Втім, один з них повідомив, що у нього вкрали роботу. Він надрукував її в бібліотеці, а коли повернувся за нею — її вже не було. У цього студента були і нотатки, і електронна версія, а другий не мав нічого, тільки роздрукований аркуш паперу. Так злодія і було викрито.

Вже через роки після тієї пригоди освітянин задався питанням — чи було викрадення роздрукованої роботи випадковим, чи учень цілеспрямовано вичікував у бібліотеці, поки хтось почне там друкувати свій текст?


Хитрий задум

Під час навчання у старшій школі дівчинка помітила, що її однокласники, які сиділи найближче, списували у неї на контрольній. Вона трохи розізлилася і спеціально писала контрольну так, щоб її було легше побачити, але всі відповіді були неправильні. В останній момент вона стирала все і писала правильні відповіді, після чого здавала роботу.

Вона думала, що погані оцінки зупинять однокласників, але ні. Тож ситуація повторювалася. На кожній контрольній вона спочатку писала неправильні відповіді, потім стирала їх і здавала роботу.

Через кілька тижнів учителька помітила, що дівчина дозволяє іншим бачити свою роботу. Вона залишила її після уроку, щоб запитати, навіщо вона це робить, а також щоб зрозуміти, чому дівчина отримує «відмінно», а ті, хто списує — мають однакові неправильні відповіді. Після того як учениця все розповіла, вчителька вирішила, що це гарне покарання для нечесних учнів. Списувачі так і не зрозуміли, що відбувається, до самого кінця семестру.


Неочікуваний удар

Один учень вправно ховав телефон під партою під час тесту так, щоб вчитель нічого не бачив. Він навіть вводив запитання, не дістаючи телефон з-під парти і, ймовірно, взагалі не дивлячись на екран.

Крах його задуму стався неочікувано. У телефоні була увімкнена функція голосового супроводу, тож його гаджет уголос, на весь клас, зачитав йому відповідь на запитання.


Ганьба родини

Викладач виявив плагіат у роботі заможного іноземного студента. Коли він про це сказав, студент перепросив і заявив, що цього більше не станеться. Це сталося знову, і на наступній зустрічі з викладачем студент сказав, що це принесло значну ганьбу родині. Виявилося, що у хлопця був власний найманий автор есе, якого за неякісну роботу було звільнено.


Теорія ймовірностей

Завдання в магістерському курсі зі статистики та теорії ймовірностей вимагало від студентів взяти випадкові 50 значень із понад 1000 різних елементів і використати їх для обчислення довірчого інтервалу. Питання було взяте з підручника.

Один студент обрав точно ті самі елементи даних у тій самій послідовності, що й у відповіді з методичних рекомендацій. Вчитель поставив йому «Незадовільно», і студент, що було несподівано, подав апеляцію.

Викладачка, яка розглядала скаргу студента, сказала освітянину, що вона не вважає збіг чисел достатнім доказом того, що юнак списував. Вона спеціалізувалася на гуманітарних науках і навряд розбиралася в теорії ймовірностей.

Тоді вчитель обчислив ймовірність того, що це сталося випадково — вийшло 1 до 10¹⁴⁷. Для розуміння, кількість атомів у всьому Всесвіті становить приблизно 10⁷². Іншими словами, було більш імовірно, що дві людини з усіх атомів Всесвіту двічі оберуть один і той самий атом, а вірогідність цього становила ((10⁷²)² = 10¹⁴⁴), ніж те, що студент випадково вибере ті самі 50 елементів даних у тій самій послідовності, що й у розв’язнику. У колег викладача на слуханні буквально «відпали щелепи». Апеляцію студента було відхилено.