12 років змін. Як кропивницький ліцей потрапив до топ-50 найкращих шкіл світу?

Нещодавно ліцей ім. Тараса Шевченка в Кропивницькому увійшов до списку 50 найкращих шкіл світу за версією міжнародної премії Global School Prize 2026, куди ліцей відібрали саме в категорії «STEM-освіта». Як закладу вдалося досягти таких успіхів, розповіла директорка закладу Галина Война в інтерв’ю «Вчися.Медіа».

Директорка ліцею Галина Война. Фото з матеріалу «Вчися.Медіа»

Від гуманітарного до STEM-ліцею

У ліцеї імені Тараса Шевченка нині навчаються 867 учнів та учениць з 1-го до 11-го класу. Заклад має майже столітню історію, раніше його асоціювали насамперед із сильним гуманітарним напрямом.

Та з часом у ліцеї помітили, що частина випускників, вступаючи до закладів вищої освіти, обирала не філологію, а природничі спеціальності. При цьому навчальна програма закладу не давала достатньо годин для глибокого вивчення біології, фізики чи хімії — основний акцент залишався на гуманітарних дисциплінах.

Тоді в ліцеї почали шукати новий підхід до навчання. І 12 років тому вирішили розвивати STEM-напрям, який поєднує науку, технології, інженерію та математику через практичні дослідження й розв’язання реальних проблем. Однак заклад не відмовився від гуманітарної складової, навпаки — її поєднали в міждисциплінарному підході. STEM почали інтегрувати в усі предмети: від фізики й математики до мови, літератури та мистецтва.

Ми зрозуміли: сучасна освіта — це не про поділ на «гуманітаріїв» і «математиків». Це про вміння мислити комплексно. Будь-який винахід потребує не лише технічних знань. Його потрібно описати, презентувати, перекласти матеріали з іноземних джерел, пояснити ідею авдиторії. Саме так технології природно поєдналися зі знанням мов, літературою та навичками самопрезентації, — зауважує Галина Война.

Усе почалося зі співпраці ліцею з Малою академією наук України. Разом із науковцями учні та учениці почали долучатися до польових експедицій. Перша з них була до урочища Монастирище на Кіровоградщині. Саме там діти побачили, як наука працює в реальному житті, а не лише в підручнику.

Вони проводили справжні дослідження ґрунту, води, флори й фауни просто неба. А ще почали краще розуміти, навіщо вивчати хімію, фізику чи біологію, адже могли побачити застосування своїх знань. Саме з тієї експедиції і почалася історія STEM-освіти в нашому ліцеї, — пригадує директорка.

Із часом такі наукові практики стали системними: щороку до закладу приїздять представники Малої академії наук та разом із педагогами планують нові маршрути. 

Учні ліцею під час експедиції. Фото з матеріалу «Вчися.Медіа»

Поступово в ліцеї сформувалася власна модель STEM-навчання. Першою великою міждисциплінарною ініціативою, яку втілили в закладі, став проєкт «Яблуко». Учні та учениці досліджували яблуко з поглядів усіх наук — від фізики до історії і релігії: вивчали хімічний склад і корисні властивості, згадували яблуко розбрату з міфології. Проєкт став настільки популярним серед українських педагогів, що посів призове місце на міжнародному конкурсі STEM Discovery Week, завдяки чому вчителі ліцею отримали змогу відвідати європейську STEM-лабораторію в Брюсселі.

Як робота в команді розвиває STEM?

Щоб успішно розвивати STEM-освіту педагогам довелося вийти за межі звичних програм і почати мислити ширше, поєднуючи знання з різних дисциплін, що непросто, адже більшість звикла працювати лише зі своїми предметами. Навіть сьогодні не весь колектив однаково активно впроваджує нові підходи. Найбільш залученими є близько 30 %, за якими «підтягується» решта.

Тож у ліцеї пішли системним шляхом. Першочергово інтегрували STEM у план роботи закладу. Не чекали, доки з’являться офіційні курси, а шукали ресурси для самоосвіти: платформи, матеріали, спільноти, включно з міжнародними. 

Крім цього, у ліцеї запровадили STEM-декади замість традиційних предметних тижнів. Раз на три місяці заклад повністю занурюється в певний напрям: природничо-математичний, гуманітарний тощо. У цей час у ліцеї проводять тематичні виставки, інтерактивні заняття, творчі вечори та презентації, реалізують дослідницькі проєкти. Учителі та вчительки різних предметів спільно розробляють заходи й шукають, як інтегрувати свої дисципліни в єдину тему.

Наприклад, на уроці алгебри діти вивчають формулу якогось відомого математика. Паралельно вони можуть дослідити історичну епоху, у якій він жив, літературу того часу та культурний контекст. Тож STEM-підхід — це про співпрацю та вихід за межі стандартної програми, — говорить Галина Война.

Обладнання, з яким працюють учні. Фото з матеріалу «Вчися.Медіа»

Завдяки активним змінам, за останні п’ять років кількість випускників ліцею, які навчаються в галузях STEM, зросла з 11 % до 36 %. Самі ж учні й учениці беруть участь у різних українських та міжнародних наукових проєктах. Один з найяскравіших прикладів — перемога у Всеукраїнському конкурсі шкільних космічних експериментів SSEP, який координує Мала академія наук України.

Діти мали розробили оригінальний науковий експеримент, який можна реалізувати в умовах мікрогравітації на Міжнародній космічній станції. Його основна ідея полягає у вивченні того, як відсутність гравітації впливає на процеси росту та розвитку бобових. Команда учнів та учениць ліцею разом із вчителькою біології перебували в США, де запускали свій науковий експеримент у космос. Крім цього, у ліцеї функціонує освітній проєкт «Розумний город. Мікрозелень». У межах цієї ініціативи діти отримують змогу на практиці опанувати основи підприємництва.

Такі проєкти вимагають знань із багатьох сфер одночасно — від іноземних мов до фізики, географії, програмування та інженерії. Саме в цьому, за словами директорки, і полягає головна цінність STEM: дитина бачить, як усі шкільні предмети поєднуються в розв’язанні реальних завдань.

Проте участь у таких міжнародних проєктах потребує великого ресурсу з боку вчительства, адже потрібно відстежувати актуальні конкурси, заповнювати заявки, подаватися на гранти тощо. 

Як впроваджувати STEM у школах?

Директорка переконана: впровадження STEM потрібно починати насамперед із команди. Адміністрація та педагогічний колектив мають бути готовими до змін, навчання та постійного професійного розвитку. Проєктна діяльність та інтеграція предметів потребують гнучкості, відкритості до співпраці й готовності виходити за межі традиційного уроку.

Також співрозмовниця радить:

• Починати з невеликих міжпредметних проєктів.

• Заохочувати учнівство до досліджень, експериментів і практики.

• Підтримувати партнерство з іншими школами, державними установами, бізнесом тощо.

На шляху нашого закладу до STEM-орієнтованості ми визначили ключові бар’єри та випрацювали дієву систему підготовки кадрів. Найбільшим викликом став «предметний егоцентризм»: учительству було важко вийти за межі своєї дисципліни. Математики не завжди бачили зв’язок із біологією, а філологи — з технологіями. Подолання цього бар’єру потребувало часу та зміни культури спілкування в колективі, — зауважує Галина Война.

Крім цього, STEM вимагає інтегрованих уроків, але готові підручники часто пропонують лише лінійне викладання. Тож учителям та вчителькам довелося стати розробниками власного контенту. А головний секрет успіху — дати педагогам право на помилку. STEM — це про експеримент, і вчителі повинні відчувати свободу експериментувати разом із дітьми.

Титульне фото: «Вчися.Медіа».