Позаурочний «язик». Івановська про загрозу російської на перервах

Іноді під час перерв у школі учні й вчителі, які ще нещодавно розмовляли українською, починають переходити на російську, таким чином утворюється складна проблема — «позаурочна двомовність». Українська мовна омбудсменка Олена Івановська розповіла про це та інші актуальні проблеми сучасного українського мовного законодавства журналістам «Lb.ua».

Одним із проблемних питань залишається те, що вчителі та школярі подекуди на перервах починають спілкуватися російською. Посадовиця наголосила, що це складна проблема, яка не зникає з порядку денного, бо є спадком СРСР і російської імперії, які насаджували гегемонію в мовній сфері. Проблема полягає саме в тому, що і учні, і вчителі розглядають свою взаємодію поза уроком як приватний простір, хоча це не так.

У зв'язку з цим вона вважає актуальним законопроєкт Піпи—Корнієнка №13072, який вимагає постійного використання української мови не лише від учасників освітнього процесу, а й від обслуговуючого персоналу. Ба більше, освітнім середовищем закон визначає не тільки стіни школи, а й екскурсії чи виїзди груп дітей на культурні заходи.

На жаль, законопроєкт Піпи—Корнієнка зареєстрували ще в березні 2025 року, і тривалий час щодо нього не ведеться жодної роботи. Проте мовна омбудсменка дуже чекає на його ухвалення, адже тоді керівники освітнього процесу діятимуть відповідно до свого обов’язку, визначеного цим законом, а не лише керуючись власними переконаннями.

Звісно, що самого покращення законодавства тут недостатньо. Держава має провадити послідовну мовну політику, а відповідальним у цій царині за державотворення є Міністерство культури, де існує спеціальний підрозділ, який так і називається — відділ мовної політики та аматорського мистецтва, — розповіла Івановська.

Мінкульт має накопичувати україномовний контент, на створення і розповсюдження якого було виділено 4 млрд гривень — так звана «тисячовесна». Мовна омбудсменка погодилася, що це дуже важливо, адже держава нарешті виділяє кошти на створення українського культурного продукту, зокрема й дитячого.

Але самого лише задоволення запиту на такий контент буде недостатньо. Визначальним чинником є те, який приклад бачать діти у своїх родинах, тому тут необхідна робота з дорослими — використання соціальної реклами тощо. Відповідальність за мовну гігієну своєї дитини лежить на батьках, — зазначила Івановська.

Державна політика має бути скерована на те, щоб володіння державною мовою було тим ключем, без якого неможливо досягти успіху в дорослому житті.

Що ж до культурного продукту для дітей, то його теоретично вистачає, проте на практиці проблемою стають алгоритми YouTube.

Ось як це виглядає на практиці. Мама, щоб мати бодай пару вільних годин, дає дитині планшет. Знаходить на ньому україномовний мультик. Дитина його подивилася — а далі що? А далі YouTube підтягує все, що завгодно, і передусім — російськомовний продукт, — зазначає Івановська.

Очевидно, що лише дуже свідомі батьки витрачають час і налаштовують відповідні обмеження — наприклад, використовуючи відео винятково з українською доріжкою. А якщо її немає? Буває таке, що виробники на кшталт «Діснея» не хочуть надавати дозвіл на переклад українською. У таких випадках Івановська вважає дієвою лише заборону російськомовної доріжки. Одного бажання дивитися українське замало, коли алгоритми YouTube працюють за інерцією глобального ринку, де Україну десятиліттями маркували як частину «пострадянського простору».

Якщо дитина подивилася україномовного «Діснея», а наступним у списку йде російський контент — це не випадковість, а технічна налаштованість платформи, яка максимізує час перегляду через найдешевший і найбільш масовий для цього регіону продукт. Тому потрібні певні рівні системного захисту: цифрова дипломатія та тиск на технічних гігантів, створення критичної маси власного контенту, медіагігієна та батьківський контроль, — вважає Олена Івановська.

Вона додала, що ми маємо перестати бути об’єктами чужих алгоритмів і стати авторами власної цифрової реальності. Якщо не розірвати цей ланцюжок автоматизму зараз, то ми ризикуємо виростити покоління, чиє світосприйняття буде сформоване через російську «лінзу».

Титульне фото з репортажу LB.UA