Про боротьбу з фейками, Телеграм та виклики ШІ. Як держава має розвивати медіаграмотність?

Якщо ще 40 років тому українці жили фактично в інформаційній блокаді СРСР, то зараз — навпаки, інформації стало забагато. Все перенасичено численними ЗМІ, соцмережами, месенджерами, але дешевих фейків менше не стало, їхня кількість навпаки — пропорційно збільшилася.

У зв'язку з цим видання «Тиждень» провело інтерв'ю з Діаною Дуцик, яка є засновницею й директоркою ГО «Український інститут медіа та комунікації». Дуцик розповіла, чи можна швидко відрізнити фейки від правди, як підготуватися до дезінформації та як держава має впроваджувати медіаграмотність в освіті і суспільстві.

Чи можна швидко огородити себе від фейків?

Експертка зазначила, що простих рішень тут немає. Всі люди можуть спійматися на гачок фейків, навіть журналісти, які мають їм опиратися. У зв’язку з цим для протидії дезінформації доводиться працювати з різною аудиторією. Різними можуть бути і теми роботи: наприклад, у фейсбуці повно дивних груп релігійного характеру, де все починається з картинок з іконами, а закінчується російськими наративами. Те саме стосується і теми Другої світової війни, яка близька людям старшого віку. Там теж в обгортку історії загортають російську пропаганду.

Оскільки російсько-українська війна триває вже довгі роки, то й інформаційне поле просто перенасичене інформацією. Тут і фейки звичайні, і дипфейки, і різного роду вкиди. Ворог завжди шукає болючі для українців теми й розкручує їх, тож одразу відрізнити, де правда, а де фейк — неможливо.

Ми вчимо журналістів реагувати на контекст повідомлення. Адже можна сказати «підірвали Каховську ГЕС» і при цьому «забути» додати, що вона розташована на окупованій території. Тобто якщо подати інформацію без контексту, незрозуміло, хто ж підірвав ГЕС — Україна чи росія. Отак і народжується маніпуляція, — каже Дуцик. 

Рашисти часто використовують цілі ботоферми для «дискусій» з українцями. Часто боти діють через штучний інтелект, через це вони працюють швидше та скоординованіше, чого ще не було у 2022 році. В цьому випадку якось вплинути на розробників ШІ, щоб погіршити роботу рашистських ботоферм, на думку Дуцик, теж неможливо, адже «все зайшло надто далеко».

Про соцмережі, «кухонний ніж» і Телеграм

Соцмережі експертка називає «кухонним ножем» — ним можна як готувати, так і вбивати. З одного боку, велика кількість соцмереж дає доступ до різних джерел інформації, яка цікава чи важлива, проте в кожну соцмережу можна напустити російських ботів і таким чином поширювати дезінформацію, залучаючи ботоферми.

Як приклад вона наводить телеграм, до якого є найбільше претензій. Експертка нагадала, що коли починалося повномасштабне вторгнення і мільйони людей покидали домівки фактично з порожніми руками, в такі моменти оперативне отримання інформації ставало запорукою виживання. Люди не могли взяти в машину телевізор і дивитися телемарафон, а телеграм працював із мінімальним мобільним покриттям, що і призвело до активного зростання аудиторії в українських телеграм-каналах.

Сьогодні телеграм використовується для різних інформаційно-психологічних операцій. Зокрема саме через нього росія вербує людей для скоєння терактів та різного роду провокацій. Причому у себе росія телеграм блокує і хоче взагалі закрити до нього доступ. Тобто вони розуміють: людина, яка користується телеграмом, може читати не тільки пропагандистів, а й іншу інформацію, — каже Дуцик.

Експертка наголошує, що Телеграм дійсно краще заборонити, оскільки шкода від нього переважає користь, проте це все ще складне питання.

Наразі Верховна Рада розглядає законопроєкт щодо деанонімізації найбільших ТГ-каналів. Однак тут є свої нюанси. Адже канали будуть за всяку ціну протестувати проти цього закону, бо він перетворить їх на повноцінні медіа. Відповідно, отримувати шалені гроші за рекламу та «джинсу», які не оподатковуються, більше не вийде. Доведеться припинити й контент із серії «Сталося страшне! Ми всі загинемо», який є відвертою маніпуляцією та клікбейтом.

Але якщо такі тг-канали вийдуть з тіні, то будуть змушені виконувати законодавство, пов’язане з функціонуванням медіа. Зокрема, дотримуватися кодексу журналістської етики. Будь ласка — реєструйтеся та дотримуйтесь правил. Але ж легалізуватися тг-каналам невигідно ні з фінансової точки зору, ні з точки зору прозорості. Тому вони відразу починають хейтити заклики розкрити анонімність, — каже експертка. 

Про системну медіаграмотність

Тема інформаційної стійкості та медіаграмотності замало просувається державою, хоча для цього потрібні освітні програми для всіх рівнів: від дитсадка до вищої школи. На журналістських спеціальностях у вишах починають впроваджувати такі курси, проте це не зовсім зрозуміла інновація — журналіст за своєю професією вже повинен мати критичне мислення. Подібні курси будуть кориснішими для інших гуманітарних спеціальностей. І це має бути не точкове рішення, яке не працюватиме, а повноцінна державна програма з медіаграмотності. Зокрема, потрібно готувати спеціальних медіапедагогів (адже таких педагогів в Україні наразі просто не існує) та впроваджувати компоненти медіаграмотності у шкільні підручники.

Дуцик наголосила, що сенс медіаграмотності не у тому, аби тут і зараз розвінчати якийсь фейк — а в тому, аби сформувати у населення критичне мислення та стійкість до дезінформації.

Щоб досягти цього, потрібні системні рішення:

• Зміна підходів до розробки освітніх програм у середній та вищій школах, де компоненти медіаграмотності мають бути інтегровані у більшість гуманітарних дисциплін.

• Грамотна інформаційна політика, адже тут роль медіа також надзвичайно велика, і треба сприяти поверненню довіри аудиторії до якісних медіа, щоб вона не читала анонімні телеграм-канали,

• Постійна увага в публічному просторі до дезінформації та іншого шкідливого контенту.

Додає проблем і стрімкий розвиток штучного інтелекту. Він вдосконалюється і, відповідно, створює дедалі якісніші дипфейки. Ще кілька років тому їх нескладно було розпізнати за низкою ознак, а зараз відрізнити дуже реалістично зроблені підробки від правдивого контенту стає все важче. Окрім того, штучний інтелект дозволяє за лічені хвилини масштабувати величезні масиви дезінформації та іншого шкідливого контенту. Це новий виклик, для якого поки що немає протиотрути.

За словами Дуцик, після завершення активної фази війни навряд чи рівень дезінформації суттєво знизиться: поки росія існуватиме — вона й надалі намагатиметься розколоти суспільство зсередини. Тому і важливо системно протидіяти дезінформації, що має запобігти утворенню розколів серед українців.

Титульне фото: «Тиждень»