«Вова сказав: “Допомагай тітці Вірі”». Як 12-річний школяр із Сумщини доглядає самотню бабусю

На Сумщині 12-річний юнак щодня допомагає сусідці, яка не може ходити. Племінник, який її доглядав, служить у лавах ЗСУ, тож жінка залишилася сама. Частину обов'язків родича взяв на себе школяр. Про це пише «Суспільне».

Поки племінник 79-річної Віри Пархоменко служить у війську, їй допомагає 12-річний сусід — Артем Ковизюк. Щодня після занять він приходить на її подвір'я в селі Зазірки.

Спершу я встаю, пораюся, п'ю чай, тоді йду додому, уроки вчу небагато, тоді сюди знову йду, пораюсь, дрова ношу. Гуляю, утям даю. Козі. Їсти варю. Ну, буває, суп, буває, картоплю смажену, — розповів Артем.

Віра Пархоменко з дитинства має інвалідність першої групи і не може ходити. Раніше за нею доглядав племінник, але він був мобілізований, тож жінка залишилася сама. Жінка навіть зверталася до відповідних установ з приводу мобілізації єдиного доглядальника, але це не принесло результатів.

Віра Пархоменко. Фото: «Суспільне»

Після цього частину щоденних справ взяв на себе сусід Артем, який раніше товаришував із племінником жінки, тож хлопець знає, як вести господарство. 

Що може — він допомагає. Він добре мені допомагає, — говорить Віра Пархоменко.

Школяр розповів, що племінник сам попрохав його допомагати бабусі.

Ходив я до Вови, тоді його забрали. І Вова сказав: «Допомагай тітці Вірі». Вова заготовлював ці дрова. Ну, і зі мною, і з другом теж. Всі заготовлювали з ним, — ділиться Артем.

Артем розповів, що не має мобільного телефону, а старий зламався. Про цю історію дізнався німецький волонтер Пітер Шнітцлер. Він приїхав до села з допомогою. Хлопцю привіз новий телефон, а пані Вірі — продукти.

Пітер Шнітцлер. Фото: «Суспільне»

Ситуація в моїй країні і ситуація, у якій перебуває український народ, сильно відрізняються. Не дуже багато людей у ​​Німеччині розуміють, як люди виживають тут, біля кордону, поблизу небезпечного регіону. Але саме тому я приїжджаю сюди. Я бачу це, і я можу розказати про це своїм співвітчизникам. І сподіваюся, що вони зрозуміють, — розповів волонтер Пітер Шнітцлер.

Артем Ковизюк. Фото: «Суспільне»

Артем з новим телефоном зможе і вчитися, і грати, а також триматиме зв'язок з сусідкою, щоб та не хвилювалася за нього. Пані Віра каже: вдячна Артему за допомогу. І щодня чекає на повернення свого племінника. А поки він служить, Артем продовжує допомагати.

Титульне фото: «Суспільне»