«Ви руйнуєте дітям життя». Батьки вимагають припинити реформу старшої школи

У селі в ліцеї 280 учнів, опорна школа, але хочуть зробити гімназію, і нашим дітям немає, куди йти в 10 клас. 20 км возити — жах, — пишуть розгнівані батьки.

Ви не реформу проводите, ви руйнуєте дітям звичне життя. Діти і так живуть в нескінченному стресі, а ви ще більше їх туди занурюєте, — додають вони.

Такі коментарі залишають користувачі у соціальних мережах під дописами про реформу старшої школи. Все через те, що місцеві громади попередили батьків дітей-дев'ятикласників: з 1 вересня їхні навчальні заклади перетворюються на ліцеї та гімназії. Про це пише «BBC.Україна».

Якщо школа стане гімназією, то в ній уже не буде 10—12 класів, відповідно школярам доведеться змінювати навчальний заклад. Дев'ятикласники не навчалися за стандартами НУШ, тому вони вважали, що їх ця реформа не торкнеться і вони матимуть змогу закінчити навчання у своїх школах. Тепер їм доведеться обирати: або ліцей, а це, вірогідно, інший заклад, або вступати до закладів профтеху.

Як зазначають журналісти, частина батьків цьому навіть радіє, бо в закладах профтеху можна одразу почати здобувати професію. Проте більшість батьків намагаються захистити право дітей довчитися у своїй школі. Відповідна петиція швидко набрала 25 тисяч голосів, необхідних для її розгляду урядом.

«В іншу школу їхати за 20 км»

Батьки, чиї діти не навчалися за програмою НУШ, кажуть, що стара і нова програми мають суттєві відмінності. З цим погоджується й освітня омбудсменка Надія Лещик.

Постає питання, за яким державним стандартом та програмою навчати дітей 10-х класів у 2026—2027 роках та 11-х класів у 2027—2028 навчальних роках? — задається питанням Лещик.

На її думку, одним із виходів із ситуації було б запровадження двох видів ліцеїв: один — для 10—11 класів, які навчаються за старим стандартом, інший — для 10—12 класів за стандартом НУШ. І такий перехідний період мав би тривати до кінця 2028 року.

Частина батьків закликає взагалі зупинити реформу, поки триває війна. Адже переведення дітей до ліцеїв означає додатковий час на їх довезення туди. І якщо для киян чи жителів інших великих міст це простіше, бо є більший вибір закладів і логістичні можливості, то для дітей із сіл та малих міст це перетворюється на серйозну проблему.

Чи є ще якась у світі воююча країна, яка під час такої страшної війни проводить великі трансформації у всіх прошарках суспільства? Якщо ви хочете почути відповідь дітей (у мене дитина навчається в НУШ), відповідь батьків та вчителів, то всі вони в один голос кричать проти реорганізації нашого закладу у період війни, — пише Сергій Галинський з Миколаївщини, якому до ліцею доведеться везти дитину понад півтори години.

З села в іншу школу треба їхати далеко за 20 км. Цього року з сусіднього села дітей не возили,бо дороги не прочищали і т.д., Є гарна велика школа в селі, але ні — везіть дітей не знати куди, час витрачайте на довезення, підіймайте вранці дітей на дві години раніше. Буду всі петиції підписувати проти, — пише на сторінці омбудсмена Людмила Трохимчук.

«Головне — не статус і не стіни»

У Верховній Раді 18 березня група депутатів зареєструвала законопроєкт, що має гарантувати учням завершення повної загальної середньої освіти в тій школі, де вони навчалися, навіть якщо заклад реорганізують. Але, як каже депутатка Оксана Савчук, не зрозуміло, як це втілити паралельно з реформою старшої школи, адже самостійно громади цього не зможуть зробити. Має бути рішення від МОН.

Тож виглядає так, що законодавець буде ухвалювати красиві гасла, а на місцях будуть посипати голову попелом і думати, як це зробити, — пише вона.

Український освітній експерт Ігор Лікарчук запропонував «не рухати мережу там, де це складно», адже профільне навчання може існувати й у закладі, де є гімназія.