Старі комп'ютери та відсутність планування — МОН не впоралося з цифровізацією шкіл

У 2021—2024 роках на заходи з цифровізації шкіл було спрямовано мільярди гривень. Попри затрачені ресурси і кількісні показники — результати невтішні, адже половина школярів досі працює за комп’ютерами, які чи не старші за них самих, організація й управління закупівлями страждають, а деякі освітяни і досі не мають доступу до інтернету на своєму робочому місці. Про це йдеться у звіті Рахункової палати.

Аудит засвідчив, що управління процесами з цифровізації МОН здійснювало без достатнього планування та врахування потреб закладів. Усього з 2021 по 2024 рік на цифровізацію шкіл було спрямовано 11,3 млрд грн. Сумарно за три роки школи отримали 395,26 тис. гаджетів, проте дані про придбання 18,6 тис. гаджетів — неповні, тож МОН не володіє інформацією, куди точно пішли кошти на суму в 868,4 млн грн.

Закупівлі гаджетів характеризувалися недостатньою координацією, адже інформація про потреби шкіл не збиралася. У результаті окремі школи отримували техніку понад потребу, тоді як інші залишалися недооснащеними. Подекуди доставка закупленого обладнання здійснювалася із затримками до двох років. В окремих закладах закуплене обладнання не використовується через технічні несправності або невідповідність вимогам НУШ.

Було виявлено, що 46,6% закладів використовують комп’ютери 2005—2011 років випуску, тобто наразі їм від 15 до понад 20 років. У 39,6% закладів дефіцит пристроїв — по 2—3 учні на один комп’ютер. Лише 3,7% педагогів зазначили, що в їхніх школах є спеціалізоване STEM-обладнання. 8% шкіл взагалі не підключено до інтернету, а 6% освітян не мають до нього доступу на робочому місці.

У висновку Рахункової палати було зазначено, що поточний стан цифрової інфраструктури обмежує можливості для ефективного використання освітніх технологій, а діяльність МОН щодо цифровізації у період 2021—2024 років була недостатньо ефективною.

Цифровізація у закладах середньої освіти здійснювалася без системи, яка пов’язувала б оцінку потреб, планування, реалізацію та кінцеві результати. Чіткі вимірювані цілі та показники ефективності не були визначені, а керівництво не здійснювало систематичного моніторингу того, чи заплановані заходи виконані вчасно та чи дали вони очікуваний ефект для ЗЗСО, вчителів та учнів. У результаті управлінська діяльність МОН не зосереджувалася на оцінюванні результатів цифровізації, — зазначила під час звіту Голова Рахункової палати Ольга Піщанська.