Поетеса, поетка, актриса, директриса, вчителька, лікарка, письменниця — усе це усталені фемінітиви української мови, які вживалися і будуть вживатися. Проте тема використання фемінітивів продовжує викликати суперечки в суспільстві. «Детектор медіа» випустило матеріал, присвячений темі сварок навколо фемінітивів та чому їх треба припинити.
Як зазначено в статті, історично склалося так, що частина професій мала жіночі відповідники, а частина — ні, адже вони були суто чоловічими. Коли до них долучилися жінки — традиційні назви залишилися. Однак ніхто не вкладав у це якийсь принизливий зміст. Так само ніхто не думав, що образливо, коли посада голови Верховної Ради позначається фемінітивом.
До речі, у нас уповноважені з прав людини були переважно жінки. І навіть найзапекліші борчині за жіночі права спокійно називали їх не омбудсвумен, а омбудсмен, — пише автор матеріалу Юрій Лук'янов.
У тексті наголошується, що мова часто живе своїми законами. Наприклад, у Британії пишеться «Манчестер», а читається «Ліверпуль». Ні для кого все вищеописане не було проблемою… донедавна. Початком гарячих дискусій навколо фемінітивів пояснюється підведення ідеологічної бази. «Відсутній фемінітив? Це приниження жінки, це домінування чоловіків — щось треба робити».
Далі почалося вигадування слів, які формально відповідають нормам української мови, але звучать як покручі. Найхарактерніший приклад — «медикиня», хоча є слово «медичка», яке раніше вживалося. Частині людей це подобається, частині — ні. Проте ці новотвори починають нав’язувати: наприклад, в одному із західних грантів для ЗМІ була умова — неодмінно вживати у текстах фемінітиви.
Одна річ, коли гранти даються на захист прав, в тому числі і жіночих прав. Інша річ, коли вони намагаються впливати на мову. Це трохи перебір, як на мене, — пише Лук'янов.
У результаті людей позбавляють вибору, що є неправильним. Суспільство має право використовувати будь-які слова.
Як приклад правильної політики автор навів телеканал СТБ, де колись вживали специфічні слова, як-от «етер». Тим, кому це не подобалося, можна було обрати будь-який інший канал. Глядачі мали вибір. Пройшов час, і тепер «дивні» слова з СТБ спокійно вживають у повсякденні, і мало в кого це викликає заперечення.
Мені здається, що це і є шлях безконфліктного розвитку мови, — зазначив Лук'янов.
Журналіст:
Огей Антон Володимирович
