«Битва між ботами та мізками вже розпочалася». Як ШІ руйнує вищу освіту?

«Молодь швидко стає настільки залежною від штучного інтелекту, що втрачає здатність думати самостійно», — це лише одна з цитат із колонки «The New York Times», присвяченої проблемі швидкого розповсюдження ШІ в закладах вищої освіти. Серед наявних небезпек — підкуп посадовців і студентів, неякісні програми, освітні втрати.

Все більше університетів охоче співпрацюють із компаніями, що займаються штучним інтелектом. Заклади таким чином намагаються виглядати інноваційно в очах абітурієнтів. Тим часом власники ШІ отримують усе більший вплив на вищу освіту і використовують ці середовища як лабораторії для тестування програм.

Часто керівництво університетів не має іншого вибору — їм доводиться укладати не дуже рівні угоди про впровадження ШІ-програм у закладі. Наприклад, компанія «Anthropic» вимагає величезних зборів за корпоративні облікові записи і платить «амбасадорам» в університетах за просування своїх продуктів. Інші компанії теж часто обіцяють грошову винагороду, якщо студенту вдасться залучити до використання ШІ-програми інших. Це створює конфлікт інтересів, коли ці «амбасадори» опиняються в студентському самоврядуванні.

Розробники ШІ клянуться, що їхні інструменти мають допомагати освітянам, втім їхні реальні дії говорять про протилежне. Роки тому компанія «OpenAI» розробила технологію, яка виявляла текст, згенерований ChatGPT, з точністю 99,9%. Керівники вищої ланки довго обговорювали, чи надавати освітянам доступ до цієї технології. Врешті-решт вони вирішили цього не робити. Як причину називали побоювання, що користувачі перейдуть на інші продукти, які програма не могла розрізняти так добре.

Компанії, схоже, розглядають студентів просто як розширення своєї клієнтської бази. Вони постійно роздають щедрі пропозиції абітурієнтам ЗВО — безкоштовні доступи, преміумні підписки. Все це має свої наслідки — протягом року багато професорів повідомили про різке зменшення кількості студентських запитань. Амбіції індустрії штучного інтелекту сягають ще далі. OpenAI хоче, щоб армія ботів «стала частиною основної інфраструктури вищої освіти», це може означати, що розробники ШІ тягнуться до всіх можливих даних: від рішень про вступ до академічного консультування.

Дослідження також показують, що студенти, які використовують ШІ, не так уважно читають, пишуть зі зниженою оригінальністю. Вони навіть не усвідомлюють, що втрачають саме те, що потрібно роботодавцям — уважність, критичне мислення, грамотне письмо.