Швеція переглядає підхід до цифровізації освіти: більше книжок і письма від руки для молодших школярів

Упродовж останніх років Швеція почала коригувати освітню політику щодо використання цифрових технологій у школах, зробивши більший акцент на друковані підручники, читання з паперу та рукописне письмо, особливо в початковій освіті. Йдеться не про відмову від технологій, а про пошук балансу між цифровими інструментами та традиційними формами навчання, що дедалі частіше обговорюється в європейських країнах.

У 2010-х роках багато шведських шкіл активно впроваджували цифрові інструменти — планшети, ноутбуки, електронні навчальні матеріали. Важливо, що ці рішення ухвалювалися на рівні муніципалітетів і окремих шкіл, а не як єдина загальнонаціональна реформа. Паперові підручники при цьому не зникали повністю, але в окремих школах їх роль справді зменшувалася.

Після публікації результатів міжнародного дослідження PIRLS-2021, яке зафіксувало зниження рівня читацької грамотності шведських четвертокласників (порівняно з попередніми роками), у суспільстві та професійному середовищі посилилася дискусія про вплив цифровізації на навчання. Дослідники наголошують: спад результатів спостерігається в багатьох країнах і пов’язаний з комплексом чинників — від пандемії до змін у мовному середовищі, однак питання ролі екранів стало одним із ключових у публічних обговореннях.

Що кажуть наукові дослідження

Сучасні дослідження в галузі когнітивної науки й освіти свідчать, що читання з паперу часто забезпечує глибше розуміння тексту, ніж читання з екрана, особливо у дітей молодшого віку. Науковці пояснюють це тим, що паперовий формат допомагає краще орієнтуватися в структурі тексту та зменшує спокусу поверхневого «сканування» інформації.

Уряд Швеції підкреслює, що письмо і читання залишаються фундаментальними навичками, від яких залежить успіх у всіх інших навчальних предметах.

Окремі нейропсихологічні дослідження також показують, що рукописне письмо активує ширші нейронні мережі, ніж друкування на клавіатурі, і може позитивно впливати на пам’ять та засвоєння нового матеріалу.

Водночас експерти підкреслюють: ефект залежить від віку учнів, типу завдань і того, як саме використовуються цифрові інструменти, а не від самого факту їх наявності.

Для найменших (до 2 років), в межах освітньої реформи, Швеція віддає пріоритет аналоговим засобам — книгам, іграм, письму від руки, а потенційне використання цифрових засобів має бути істотно обмеженим.

Які рішення ухвалює Швеція

У 2023—2024 роках шведський уряд оголосив про значні інвестиції у друковані підручники — понад 100 млн євро. Мета програми — забезпечити кожного учня паперовими підручниками з основних предметів, насамперед у початковій школі.

Окремо уряд ухвалив законодавчі зміни, які гарантують наявність шкільних бібліотек із бібліотекарями в кожній школі з 1 липня 2025 року. Шведська влада вважає, що саме добре укомплектовані бібліотеки сприяють не лише формуванню любові до читання, але й рівним можливостям для всіх дітей.

У державних рекомендаціях посилено акцент на:

обмеження використання екранів у навчанні дітей дошкільного та молодшого шкільного віку;
повернення щоденного читання з паперу;
систематичне рукописне письмо як важливий елемент навчального процесу.

Питання використання мобільних телефонів у школах дедалі частіше вирішується на користь обмежень або заборон під час навчального дня, однак ці рішення здебільшого ухвалюються на рівні окремих шкіл.

У рамках освітньої реформи Швеція також планує запровадити обов’язковий режим без мобільних телефонів для всіх учнів у школах під час навчального дня. Нові правила, за даними уряду, мають набути чинності до початку осіннього семестру 2026 року.

Подібні дискусії тривають і в інших європейських країнах. Норвегія, Данія, Нідерланди та низка інших держав переглядають підходи до цифровізації, наголошуючи не на відмові від технологій, а на їх доцільному та відповідному до віку використанні.

Баланс замість крайнощів

Освітні експерти наголошують: досвід Швеції не свідчить про «провал цифрової освіти». Радше йдеться про усвідомлену корекцію політики, коли технології залишаються інструментом для досліджень і навчання старших учнів, а для молодших — знову підкреслюється значення книги, паперу й ручки.

Цей досвід може бути корисним і для України — не як заклик «відмовитися від цифри», а як привід для фахової розмови про баланс, вікові особливості та якість навчання.

Джерела: government.se, thethinkacademy.com