Колишній учитель географії села Хацьки Павло Брижатий виготовляє скрипки. Він сам цього навчився шляхом спроб і помилок. Опановувати це мистецтво почав у 60 років, коли вийшов на пенсію. Інформацію збирав у місцевій бібліотеці, а невдалі вироби кидав у піч. Репортаж про освітянина та його хобі зробило «Суспільне».
Павло Брижатий працював учителем географії, був головою села. Однак на пенсії відпочивати не захотів, а одразу почав виготовляти скрипки.
У мене всі матеріали власні. Є заготівлі. Використовую чотири види кленів, наш місцевий явір гарно звучить, прекрасно звучить! — розповів майстер.
Саме скрипку він обрав через те, що вона звучить дуже близько до людського голосу й є унікальним інструментом для передавання та збудження людських емоцій.
Пан Брижатий у своїй майстерні. Фото: Суспільне
Є такий час у людини, коли хочеться відключити праву півкулю мозку, тоді скрипка та багато деяких речей допомагають, — зазначив пан Брижатий.
Над одним інструментом чоловік працює близько трьох місяців.
Десь місяців три виходить. У мене ж перерви є, я не роблю кожен день. Бугорки всі познімати треба, щоб не було ніяких претензій, щоб вас не вважали шарпаком. Є у мене заготовочка, уже зроблений вузол — це місце, де збирається система клинів, вона повинна постояти певний час, щоб знялися всі напруги. А щоб не тріскалася дека, вона повинна бути зв’язана вусом, — розповідає про тонкощі роботи майстер.
Павло Брижатий виготовляє скрипку. Фото: Суспільне
Інформації про те, як створювати скрипку, бракує навіть в інтернеті. Відшукувати все доводилося по крупицях.
Я прочитав багато літератури в обласній бібліотеці. Там дуже мало матеріалу. А потім з'явився інтернет, то я в інтернеті почав шукати. Не кожен майстер і європейський теж бажає висвітлити цю сторону. Вони показують пару операцій, а потім скрипка вже з’являється у них — усім процесом вони не діляться, — констатує пан Брижатий.
Павло Брижатий за роботою. Фото: Суспільне
Скільки невдалих скрипок пішло на розтопку — знає тільки сама груба. Якщо інструмент не вдавався, майстер кидав його у піч і все починав з початку, аж поки не з’явилася скрипка, яка зазвучала. Допомагала в цьому вчителька, яка у Степанках викладала гру на скрипці. Вона ж уперше зіграла на скрипці майстра на концерті. Люди були вражені.
На виготовленні скрипок пан Павло не збирається зупинятися. У його планах — виготовлення інших музичних інструментів і навчання цієї справи інших людей.
Я хочу зробити набір інструментів для троїстих музик. Хочу вивчитися і заграти пару пісень, віддалено когось взяти в учні, ветерана якогось, я б його навчив би, — зазначає майстер.
Про те, що взявся за цю справу, він не пошкодував жодного разу. Виготовлення музичних інструментів тримає чоловіка на ногах, чим він і задоволений.
Журналіст:
Огей Антон Володимирович