Британським студентам пояснюють, що орки — жертви расизму

Студентів Великої Британії намагаються навчити, що легендарний «Володар перснів» Дж. Р. Р. Толкіна має в собі прихований расизм. У Геттінгенському університеті навіть заснували окремий курс про «деколонізацію Толкіна». Його веде доктор Оньєка Нубія (корінного британця видно здалеку), який стверджує, що Толкін був расистом, а злі орки у творі — це алегорія на темношкірих людей.

Загалом усі злі раси у «Володарі перснів» на цьому курсі позначаються як «жертви етнічного шовінізму». Оньєка Нубія вважає, що східні раси на вигаданому континенті Середзем’я зображуються як злі, тоді як світліші люди Заходу — як доброчесні. Навіть самого Саурона, головнокомандувача зла, називають «Темним Лордом».

Нубія на цьому не зупиняється, тож періодично публікує статті про те, що середньовічна Англія «мала різноманітне населення, і там жили африканці», а класичні британські автори того часу теж були расистами й чомусь не зображували цієї расової різноманітності у своїх творах. Наприклад, Шекспір, на думку «науковця», просував бачення «вигаданого, моноетнічного англійського минулого», а його п’єси не розповідають про «африканців, які жили в Англії».

Орієнтовна річна вартість навчання для британського студента зазвичай становить близько 12 000 доларів. Велике питання — чи не втратить університет з подібними програмами своїх студентів. Очевидно, що далеко не кожен захоче слухати про «хобітів-расистів» за такі гроші. Адже всі розуміють, що цінність подібних «знань» для отримання роботи — нульова.

Спроби звинуватити Толкіна в расизмі трапляються вже далеко не вперше. Про це пишуть щонайменше з 2002 року. Головний аргумент продовжує крутитися навколо того, що «зловісні раси» наділені набором небілих рис: вони темні, вузькоокі, смуглі. Однак із невідомої причини всі подібні критики чомусь оминають той факт, що другий за небезпечністю злодій — злий чарівник Саруман — є білим чоловіком, якого навіть називають «Саруман Білий». Інші люди ставлять питання: можливо, щоб нікого не демонізувати, у творах узагалі не повинно бути лиходіїв?

Деякі іноземні журналісти навіть відзначали, що ті ж орки у Толкіна — взагалі не люди, а потворні чудовиська. І якщо хтось убачає в них алюзію на афроамериканців, то, ймовірно, проблема з расизмом — далеко не у Толкіна.

Титульне фото: Michaela Pilch/Shutterstock.com.