На жаль, дуже часто безневинні комп’ютерні ігри можуть призвести до трагедій за умов, коли вразливі діти потрапляють під вплив небезпечних суб’єктів, а батьки, зайняті роботою, вчасно цього не помічають. Як наочно демонструє історія, наведена в цьому матеріалі, небезпека може чигати на дітей не обов’язково в жорстоких комп’ютерних іграх, де потрібно красти й убивати. Ну от яку небезпеку, на думку батьків зі сторони, може нести ось цей чоловічок, складений з різноманітних геометричних фігур?
Основна Roblox-моделька. Взято з Roblox-вікі
Безпосередньо він — ніяку. Біди приносять конкретні люди, які цими чоловічками керують. Згадки про «Культ Відродження» в Roblox почали з’являтися в ЗМІ та на YouTube приблизно наприкінці літа. Історія цього культу є яскравим прикладом того, як небезпека може утворитися буквально нізвідки, у даному випадку — постати на фундаменті безневинної дитячої гри.
Перш за все, потрібно почати з невеликого вступу для тих, хто раніше не був знайомий із цією платформою. Roblox — це величезна ігрова онлайн-платформа, яка містить у собі, мабуть, десятки тисяч ігор в однаковій квадратній стилістиці. Платформа є надзвичайно популярною у світі, особливо серед дітей. Для розуміння: лише у жовтні 2021 року вона налічувала 226 млн активних користувачів. І з того часу їхня кількість тільки зростає. Основна аудиторія — діти 9—15 років.


Ігри в Roblox
У чому ж причина такої шаленої популярності? У простоті й безкоштовності. Як вже зазначалося, у Roblox є величезна кількість ігор і режимів на будь-який смак, і головне — майже всі вони безкоштовні, не потребують встановлення та потужних комп’ютерів. Усе відбувається онлайн. Достатньо завантажити одну програму — і ви можете за хвилину перемикатися між різними іграми. Тут, без перебільшення, можна все: стати солдатом вигаданих і реальних армій, чаклуном, моряком, піратом, вирощувати помідори на фермі або монстрів у таємній лабораторії, полетіти в космос чи стати охоронцем порядку в тюрмі. Так, простенька графіка змушує більш дорослу аудиторію обходити платформу стороною, але діти не бачать у цьому жодних проблем. Їм головне, аби було цікаво.
Усе почалося з однієї гри в Roblox, яка має назву «Forsaken», що українською перекладається як «Покинуті». Звучить трохи зловісно, але насправді тут немає нічого страшного. Режим являє собою гру типу «Шукай-Ховайся». Гравців закидає на замкнену мапу, де одному з них дають під керівництво злодія або монстра, а інші мають не потрапити йому на очі та втекти з мапи, виконавши низку ігрових завдань. У «Forsaken», наприклад, гравцям потрібно активувати генератори на мапі, щоб перемогти. Тобто злодію потрібно шукати гравців, а гравцям — ховатися й лагодити генератори. Ігор подібного типу у світі десятки. Змінюються хіба що всесвіти, персонажі, злодії, але загальні механіки залишаються.
Обкладинка «Forsaken»
Головною проблемою для гравців є те, що монстр завжди добре озброєний, має різні навички й можливості. Гравці ж, зазвичай, навпаки, можуть хіба що тікати або ховатися. У «Forsaken» вирішили піти далі й додати певну кількість персонажів, які мають унікальні можливості, спрямовані на полегшення гри. Хтось може раптово ставати невидимим, хтось — швидше тікати, а є й такі, що здатні завдати шкоди самому злодію. Саме таким персонажем був «Два рази». Його особливістю було те, що, завдавши певного рівня шкоди злодію, він отримував можливість відродитися у випадку смерті, тоді як звичайні гравці такої опції позбавлені, і смерть для них означає автоматичний програш.
Зовнішній вигляд «Два рази». Взято з Forsaken-вікі
Але ж звідки цей персонаж має такі особливості? Сказати, що «від розробників гри» — нецікаво. Тож автори «Forsaken» придумали для нього унікальну історію. Колись давно «Два рази» і його друг «Азур» були послідовниками «Культу Відродження». Вони вірили, що можна переродитися. І заради цього потрібно було принести когось у жертву. «Два рази» вирішив ризикнути й убив «Азура», дійсно отримавши обіцяне друге життя. Але «Азур» не простив зради й перетворився на привида, який полює на давнього друга.
У грі можна пограти як за «Два рази» у ролі виживальника, так і за «Азура» у ролі злодія. Здавалося б, історія в кілька речень, вигадана для більшої атмосферності, не може перетворитися на трагедію. Однак на практиці все вийшло навпаки.
Достеменно невідомо, кому й як спала на думку ідея створити реальний «Культ Відродження». Навіть західні ЗМІ плутаються в цьому плані: чи це спочатку просто був жарт, який згодом обернувся трагедією, чи одразу планувався для кривавих намірів. У якийсь момент у «Forsaken» окремими людьми почала поширюватися ідея створити реальний «Культ Відродження» і повірити в бога «Спавна». Навіть була придумана назва релігії — «Спавнізм». Позначенням реального культу став символ, який носить на собі персонаж «Два рази» — своєрідне гострокутне сонце.
Символ «Культу Відродження»
Оскільки повідомлення про віру в «Спавна» діти сприйняли як жарт, вони почали малювати символ культу на руках, писати пости в соцмережах на підтримку «Спавна», залучати нових «вірян» тощо.

Малюнки символу «спавністів» на руках
З часом у Roblox почали утворюватися певні «молебні», куди гравці заходили, щоб «помолитися Спавну». Створити власний режим на платформі не коштує майже жодних зусиль, а який там буде контент — залежить від самого автора. На платформі повно «недоробок», у які ніхто не грає. А тут і не потрібно було складних механік і довгих годин кодування. Хтось просто за допомогою готових 3D-об’єктів збудував простенькі «церкви» й відкрив до них доступ. Такі «церкви» насправді вельми популярні, адже коли я особисто зайшов у режим з однією такою церквою посеред робочого дня, то виявив там принаймні з десяток гравців.

Церква «спавністів» у Roblox
Безумовно, більша частина «вірян» сприймає все це як жарт. Але знаходилися і вразливі або надто юні діти, на яких чекала небезпека. Серед тих, хто відвідував «церкви Спавна», знаходилися справжні садисти, які, спілкуючись у чатах, виокремлювали дітей з ознаками депресії або самотності, після чого пропонували поспілкуватися на менш контрольованих платформах, як-от Discord, де втиралися в довіру, утворюючи фальшиве відчуття приналежності до чогось великого. Але, звичайно, за все є своя плата, тож за підтримку від інших «вірян» потрібно було платити ціну. Наприклад, наносити собі різні ушкодження за допомогою ножів, бритв і тому подібного. Все це робилося, звичайно, «в ім’я Спавна». Одним із подібних «провідників», який змушував інших робити іноді дивні, а іноді небезпечні для здоров’я ритуали, інтернет-розслідувачі називають Оскара Самуеля Штерна, що проживає у Флориді. Втім, ця інформація потребує додаткового професійного підтвердження.
Підношення «Спавну», можливо жартівливе
Оскільки сам по собі «Спавнізм» розповсюджується енергійною молоддю, деяким його аспектам можуть позаздрити навіть справжні культи, зокрема пропагандистським плакатам, які закликають повірити в «Спавна».


Плакати «спавністів» з соцмережі «Х»
При цьому, ймовірно, ані соцмережі, ані сам Roblox нічого не робитимуть зі «Спавнізмом». Формально послідовники культу не порушують жодних правил платформ. А реальні злочини відбуваються в закритих каналах соцмереж із низьким рівнем модерації.
Звичайно, не всім користувачам в інтернеті сподобалося, що хтось завдає шкоди дітям та створює нову релігію. Навіть у самому Roblox утворилися групи «антиспавністів». Вони аналогічно збираються в одному з ігрових режимів, де просто спілкуються один з одним і обговорюють рейди на віртуальні «церкви Спавна», щоб зривати проповіді. Варто зазначити, що на платформі «антиспавністів» я зустрів навіть більше людей, ніж у «Церкві Спавна».
Штаб «антиспавністів»
Roblox залишається надзвичайно популярним, в тому числі й в Україні. Ніхто не застрахований від того, що дитина наштовхнеться на «Культ Відродження». Однак, як зазначається у статті, спеціально присвяченій цій проблемі, запобігання подібним ситуаціям не обмежується простими рішеннями. Це вимагає роботи з усіх боків — від педагогів та батьків до ефективних заходів безпеки на платформах, якими діти користуються щодня.
Діти мають навчитися думати самостійно, коли вони онлайн. Порада «не розмовляти з незнайомцями» не працює в інтернеті. Дітям потрібно показати, як насправді виглядають маніпуляції та спроби залякати. Кожен юний користувач інтернету має запитувати себе: «Чи має ця дія сенс?» і перевіряти факти, навіть якщо їх до чогось спонукають люди, яким вони довіряють, і це здається жартом або «просто грою».
Титульне фото: Yalcin Sonat/Shutterstock.com