Педагоги можуть залишитися без захисту від булінгу

Освітня омбудсменка Надія Лещик зазначила, що вчителі можуть залишитися без належних механізмів захисту від булінгу. Про це повідомляється на сторінці освітнього омбудсмена у Facebook.

Посадовиця нещодавно взяла участь у засіданні Комітету ВРУ з питань освіти, на якому розглядали стан виконання положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання насильству та унеможливлення жорстокого поводження з дітьми». Лещик наголошує, що неузгодженість законодавства може створити проблеми із захистом дітей та педагогів від насильства та жорстокого поводження.

Відповідно до Закону України «Про охорону дитинства», поняття булінгу визначено так:

Булінг (цькування) — психологічне, фізичне, економічне чи сексуальне насильство, тобто будь-яке умисне діяння (дія або бездіяльність), у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, яке систематично вчиняється особою стосовно дитини, з якою вони є учасниками одного колективу, або дитиною стосовно іншого учасника одного колективу та яке порушує права, свободи, законні інтереси потерпілої особи та/або перешкоджає виконанню нею визначених законодавством обов’язків.

А в Кодексі України про адміністративні правопорушення поняття «булінг» визначено так:

Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

На виконання прикінцевих положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання насильству та унеможливлення жорстокого поводження з дітьми» Міністерство соціальної політики розробило низку документів. На їхній підставі кожен заклад має розробити Положення про запобігання та протидію насильству, а також жорстокому поводженню з дітьми і створити відповідну комісію. Але це все може спричинити відсутність належних механізмів захисту педагогів у випадку їх цькування. Адже якщо педагог звернеться до керівника закладу освіти, той просто не розумітиме, як діяти. Бо на підставі повідомлення чи заяви вчителя він не може скликати комісію із захисту педагога.

Відповідно, виникають логічні запитання, який алгоритм дій у випадку цькування вчителів? Тож Лещик запропонувала розглянути внесення змін до ЗУ «Про освіту» стосовно розробки положення для захисту прав освітян. У цих політиках можна було б передбачити чіткі алгоритми дій у випадку порушення учнями правил поведінки. Також необхідно, щоб така політика передбачала превентивну роботу закладу освіти в цьому напрямі. Наприклад, за кордоном освітні заклади мають внутрішні політики щодо дій педагогів у подібних ситуаціях. Посадовиця наголосила, що ми повинні мати механізми для захисту прав учителя.