Українській молоді фактично не вистачає знань, щоб успішно скласти НМТ. Про це розповіла директорка Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко в інтерв’ю «Лівому берегу».
Вакуленко звернула увагу на одну з тез щодо математики, буцімто «синуси і косинуси в житті не знадобляться», і взагалі математику можна було б прибрати як обов’язковий предмет на НМТ хоча б для дітей, які йдуть на гуманітарні спеціальності.
На думку посадовиці, НМТ — це іспит для вступу до закладу вищої освіти, а вища освіта — це не лише набір професійних умінь і навичок. Це й про здатність мислити, ухвалювати рішення та планувати своє майбутнє. Врешті-решт, це про освіченість. Вона вважає, що математика хоча б на базовому, мінімальному рівні потрібна будь-якій людині, адже людина має вміти хоча б розраховувати свої фінанси. Що ж до твердження про різні вимоги до фахівців різних напрямів підготовки, то, за словами Вакуленко, така система вже фактично функціонує.
Це закладено в самих умовах прийому на навчання: непрофільні предмети мають найнижчий коефіцієнт при розрахунку вступного бала. У коментарях часто пишуть: «От, талановитий математик займе чиєсь місце в художній академії». Не станеться цього. Такий принцип відбору. Бо важливішим буде творчий конкурс або бал з інших предметів, якщо це гуманітарний напрям, — каже Вакуленко.
Натомість з математики достатньо невисокого балу, щоб брати участь у конкурсі до закладу мистецької освіти. Фактично найменший прохідний бал з математики свідчить про те, що вступник обізнаний із програмою п’ятого, шостого, сьомого класів. Цей мінімум потрібен усім і є однаковим для всіх. Вакуленко наголошує, що насамперед проблема полягає в низькому рівні знань самих дітей. Згідно з дослідженням «PISA-2022», понад 40% 15-річних українських підлітків не досягли навіть базового рівня математичної грамотності.
І питання не в тому, що дітям на НМТ не вистачає часу на виконання завдань. 22 завдання на годину — це ж не швидкісний тест. Випускник не знає, як підійти до завдання, яке відповідає рівню сьомого класу, і ситуація тільки погіршується, — розповідає посадовиця.
За її словами, одне з основних пояснень такої тенденції полягає в тому, що навчати математики дистанційно — це надскладний виклик. Під час вивчення математики потрібно напрацьовувати навички розв’язання завдань, що дуже й дуже складно робити дистанційно. Те саме стосується й історії, на яку подекуди нарікають різноманітні інтернет-користувачі, мовляв, у тесті містяться запитання про незначущі події. Ці твердження неправдиві. Нещодавно УЦОЯО оприлюднював коментар щодо зауважень із приводу того, що програми рясніють неактуальними особистостями, але серед них часто називають тих персон, кого в програмі НМТ узагалі немає.
Тобто буде змінюватися програма — безперечно, змінюватиметься зміст оцінювання. Але драматизувати й казати, що вона перевантажена датами, малозначними фактами, не варто, тому що часто це просто фантазія дописувачів, — розповідає Вакуленко.
Очевидно, що дитина, яка отримає високий результат на тестуванні, матиме більші шанси вступити до закладів вищої освіти. І не існує такого тесту чи іспиту, який однаково успішно складали б усі його учасники. Проблемою є те, що наразі НМТ — це фактично єдине тестування у школі, адже було скасовано ДПА для учнів 4-х і 9-х класів. Іспити потрібні в процесі навчання для того, щоб учні розуміли, що це звичайна частина освітнього процесу, а результати можуть бути як задовільними, так і незадовільними. Проте через відсутність інших тестів немає й реальної картини навчальних досягнень учнівства.
Якась учениця може 11 років не знати математики, але оскільки вона дуже слухняна, ходить на всі уроки, переписує домашнє завдання, щось десь робить, то й оцінки має більш-менш нормальні. Але виходить, ці оцінки не були показовими, — зазначає жінка.
Проте вихід із цієї ситуації знайти складно, адже шанси на повернення ДПА — мінімальні. Наразі уряд поки що не готовий забезпечити проведення ДПА для всіх дітей, у тому числі з територій, де ведуться бойові дії, а також для тих, хто перебуває за кордоном. Над цим працюють, щоб це стало можливим після стабілізації ситуації в країні.
Журналіст:
Огей Антон Володимирович
