Що очікує учнів після реформи старшої школи?

Міністерство освіти пояснило, що чекає українських старшокласників після впровадження реформи старшої школи. З 1 вересня 2027 року учні старших класів зможуть обирати профілі навчання та предмети/курси — залежно від зацікавлень і майбутньої професії.

Тепер кожен випускник 9 класу матиме вибір:

1. Вступити до академічного ліцею, обрати профіль і готуватися до навчання в університеті.

2. Вступити до професійного або фахового коледжу, здобути спеціальність одночасно із загальною середньою освітою та швидше вийти на ринок праці.

В академічних ліцеях учні обиратимуть профіль навчання, а також окремі предмети в межах профілю й поза ним — ті, що є для них цікавими. Причиною, чому вища освіта має бути організована в окремих закладах, в МОН називають необхідність більшої кількості учнів, щоб мати змогу формувати ширший вибір предметів і пропонувати різні профілі та курси. Крім того, більша кількість старшокласників також означає ширше коло однолітків, з якими можна навчатися й розвиватися разом.

Відокремленість ліцеїв зробить організацію освітнього процесу зручнішою, адже:

• можна буде викладати курси за модульним принципом (наприклад, упродовж кількох місяців, а не протягом усього року);

• організовувати змінні групи, а не сталі класи, коли учень увесь рік навчається з тими самими підлітками.

Якщо учню не сподобається обраний ним профіль, він зможе змінити його на 11 та 12 класи. Для цього 10 клас спеціально створюється як адаптаційний.

Планування мережі ліцеїв ураховує їхню доступність. Максимальна відстань — до 30 км, у багатьох випадках — 10—20 км. До них буде організовано підвезення учнів коштом місцевої влади. У виняткових випадках, якщо відстань до закладу освіти перевищуватиме 30 кілометрів, при ліцеях створять пансіони. Водночас школи з 1—9, 5—9 чи 1—4 класами продовжать свою роботу, а початкові залишатимуться максимально наближеними до місць проживання учнів.

Необхідність реформування старшої школи Міністерство освіти пояснює серйозною різницею в якості сільської та міської освіти. Згідно з дослідженням PISA—2022, розрив наразі становить 5 років навчання у читанні, більш як 4,5 роки в математиці та майже 4 роки у природничо-наукових дисциплінах. Крім того, школи мають орієнтуватися на сучасний ринок праці і готувати учнів до майбутнього, тож підхід до освітнього процесу потребує оновлень. Згідно з дослідженням, проведеним на запит МОН, 63% старшокласників хочуть обирати предмети, а 67% — набувати вмінь, які точно знадобляться в житті.