Правомірність фотографування дітей у закладах освіти

Освітній омбудсмен Надія Лещик спільно з Українською Гельсінською спілкою з прав людини підготувала об’ємний матеріал, присвячений питанню фото- й відеозвітів у закладах освіти, а також правомірності фотографування дітей.

Адже заклади освіти на своїх інформаційних ресурсах розміщують дуже багато фото- та відеоматеріалів про свою діяльність, зокрема про участь у заходах, конкурсах, екскурсіях тощо. Найчастіше на цих світлинах зображені діти. Часто це є не стільки проявом комунікації з батьками, скільки просто елементом звітування. Освітня омбудсменка зазначила, що отримує від освітян повідомлення про вимоги від керівництва створювати й розміщувати подібні фотозвіти.

Розміщуючи будь-яку інформацію про дітей в Інтернеті, варто пам’ятати, що з того моменту ця інформація починає «жити власним життям». Іноді вона може навіть нашкодити дитині, потрапивши в руки людей, які займаються хакерством чи шахрайством. В умовах воєнного стану ризик того, що оприлюднення інформації про дитину, зокрема фото, може завдати їй шкоди, лише зростає. Лещик також звернула увагу, що публікація фото чи відео з дітьми може порушувати їхні права. Тому всі заклади освіти мають робити це, дотримуючись певних правил.

З точки зору захисту приватності важливе значення має те, чи можна ідентифікувати дитину на зображенні, яке публікує журналіст, адже лише тоді воно вважатиметься персональними даними дитини. Наприклад, практика ЄСПЛ показує, що публікація розмитих зображень дітей, на яких не видно їхніх облич, не є порушенням права на повагу до приватного життя, — зазначає Центр демократії та верховенства права.

Правила зйомки дітей

Варто розуміти, що фізичну особу можна знімати лише за її згодою. Автоматична згода припускається під час заходів публічного характеру. Такими заходами, зокрема, є збори, конференції, мітинги, виставки, навчальні курси тощо. Однак заклад освіти не є таким простором. Ще одна важлива обставина — згода на зйомку в загальнодоступному просторі (на вулиці чи під час заходів публічного характеру) не надається одразу, а лише припускається. Тому, якщо батьки заперечують проти зйомки дитини, її варто припинити.

Дитина через свій вік не завжди може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, саме тому за загальним правилом до досягнення повноліття вона не має повної цивільної дієздатності. Тож, коли представники закладу освіти здійснюють фотографування неповнолітніх, їм потрібно отримати дозвіл у законних представників дитини. Винятком є ситуації, коли дитина є публічною особою, наприклад спортсменом, і інформація стосується її публічної діяльності. Проте журналіст усе одно має бути особливо обережним при висвітленні питань, пов’язаних із дітьми. Неприпустимим є розкриття імен неповнолітніх (або інших даних, за якими їх можна розпізнати), які мали відношення до протизаконних дій або стали учасниками подій, пов’язаних із насильством.

Правомірність фото- і відеозйомки дітей. Інфографіка з матеріалу омбудсменки Надії Лещик

Важливо також зазначити, що педагоги, за винятком тих, хто працює в школах-інтернатах, не уповноважені надавати дозвіл на зйомку. Для фото- та відеозйомки, окрім згоди батьків, потрібна також згода дитини. Адже кожен учень має повне право відмовитися від фотографування.

Згідно з Конвенцією ООН про права дитини кожна дитина є суб’єктом, а не об’єктом правовідносин, і провідним принципом Конвенції є право дитини на участь у розв’язанні питань, які її стосуються. Тому на фото- чи іншу зйомку дитини треба отримати її згоду, — зазначено в методичних рекомендаціях організації виховного процесу.

Згода на зйомку 

Цивільний кодекс України не встановлює конкретної форми для вираження згоди особи, яку фотографують. Отже, вона може бути надана в будь-який спосіб: письмово, усно або у формі мовчазної згоди. Мовчазна згода передбачає, що батьки перебували поруч із дитиною, знали й бачили, що її фотографують, але не висловили заперечень щодо зйомки. Омбудсменка наголошує, що найкраще отримати письмовий дозвіл від батьків, адже у разі конфлікту довести наявність усної угоди може бути складно. Згода, звичайно, має бути дійсною на момент зйомки. Деякі школи практикують отримання згоди від батьків на зйомку їхніх дітей із визначеною метою на тривалий термін, зазначаючи, що вона діятиме, доки батьки не вирішать її змінити чи відкликати.

На думку омбудсменки, згоду на зйомку від батьків потрібно отримувати щоразу перед її проведенням. Це сприятиме більшому захисту прав здобувачів освіти. Для забезпечення інтересів дитини батькам важливо бути обізнаними про конкретну мету фотографування їх дитини перед кожним заходом, щоб мати змогу надати свій дозвіл чи відмовити в ньому.

Важливо розуміти, що, крім фотографування, розповсюдження матеріалів також має проводитись лише за згодою сторін. Тому закладу освіти, публікуючи будь-які фото чи відео на інформаційних ресурсах, варто звертати особливу увагу на наявність відповідних дозволів.

Правомірність публікації фото і відео з дітьми. Інфографіка з матеріалу омбудсменки Надії Лещик

Дозвіл на повторне використання

Іноді учні та батьки самостійно поширюють світлини чи відео зі шкільних заходів у спільних чатах класу чи в соціальних мережах. Тож постає питання, чи є правомірним використання таких фото закладом освіти, наприклад, публікація на власних інформаційних ресурсах.

Використовуючи фото чи відео, яке вже було поширено в мережі, заклад освіти має пам'ятати про правила роботи з персональними даними. Він має отримати згоду на таку діяльність. Коли батьки поширюють фото в чаті класу, це не означає, що вони погоджуються на публікацію цього фото школою в соціальних мережах закладу освіти. Нерідко фото батьки поширюють для обмеженого кола користувачів, наприклад, лише серед батьків класу чи друзів у соціальних мережах. Якщо такі фото в іншому контексті з’являються в соціальних мережах школи без дозволу, це порушить права людей, які на них зображені.

Правомірність повторного використання фото. Інфографіка з матеріалу омбудсменки Надії Лещик

Зйомка/публікація без згоди

Також існують виняткові ситуації, коли згода на зйомку або розповсюдження фото чи відео не потрібна. Передусім це фіксування протиправної поведінки. Очевидно, що людина, яка порушує закон, не хоче, щоб її фіксували. Проте тут закон стоїть над бажаннями людини. В умовах зростання у медіапросторі та соціальних мережах кількості повідомлень про випадки жорстокого поводження з дитиною, зокрема булінгу, видається, що саме така фіксація часто може бути дієвим інструментом захисту прав дитини.

Окремо варто зазначити, що фотографія може бути розповсюджена без дозволу фізичної особи, яка зображена на ній, якщо це викликано необхідністю захисту її інтересів або інтересів інших осіб. Якщо ж фізична особа позувала авторові за плату — в такому разі фотографія, або інший художній твір, може бути публічно показана, відтворена або розповсюджена без її згоди.

Ризики порушення приватності

Розміщуючи будь-яку інформацію про дітей в Інтернеті, особливо під час повномасштабної війни, існує ризик, що ця інформація потрапить до рук зловмисників або ворожої розвідки, що в подальшому може бути використано у протиправній діяльності. Наразі зйомка будь-яких людей чи будівель, навіть за повної згоди, несе ризики ворожої атаки. Подекуди навіть у листах від органів управління освітою проходить наказ відзвітувати за допомогою фотоматеріалів. У зв'язку з небезпекою подібних дій, Надія Лещик просить не вимагати від педагогічних працівників розміщення фото дітей та надсилання фотозвітів, оскільки, крім безпекових ризиків, це також додає навантаження вчителям.

У тому разі, якщо фото чи відеозйомка відбулася без згоди людини, вона може звернутися до суду з вимогою видалення розповсюджених персональних даних та відшкодування моральної шкоди, якщо така була завдана. Якщо ж права фізичної особи порушено у випуску газети, книзі, кінофільмі тощо, суд може заборонити їх розповсюдження до усунення цього порушення, а якщо усунути його неможливо — вилучити відповідний тираж з метою його знищення.