Міністр освіти відповів на запитання депутатів у Верховній Раді

Міністр освіти Оксен Лісовий виступив у Верховній Раді під час «Години запитань до уряду».
Перш за все, він заявив, що ключовим наразі є той факт, що країні вдалося зберегти освіту під час війни. Школярі та студенти мають змогу навчатися та здобувати знання, а вчителі й батьки адаптуються до нових викликів.

Надалі Лісовий акцентував на фінансовій складовій освіти. Наразі найбільшу частку бюджету освіти спрямовано на оплату праці педагогів, які працюють у надзвичайно важких умовах, — 115 млрд гривень, з яких 12 млрд спрямовані безпосередньо на доплати вчителям. Міністр зазначив, що вони розуміють, що цього недостатньо, тож продовжують шукати можливості далі.

Ще 150 млн гривень спрямовано на підвищення професійної кваліфікації викладачів, тоді як торік відповідна субвенція становила 100 млн гривень.

Міністерство освіти має намір побудувати понад 170 підземних шкіл та укриттів з метою забезпечення безпечного освітнього середовища. На це буде спрямовано 6 млрд 200 млн гривень. Насамперед об’єкти будуватимуться на прифронтових та прикордонних територіях, але в субвенції передбачено кошти й для інших регіонів країни. Безпека освітнього процесу — незмінний пріоритет.

1 млрд 600 млн гривень буде спрямовано на купівлю 600 шкільних автобусів, торік було закуплено 418 автобусів. Автобуси забезпечать доступ до навчального процесу, передусім учням із сільської місцевості.

Відповідаючи на запитання депутатів, міністр також зазначив, що Україна визнаватиме результати навчання осіб на тимчасово окупованих територіях, крім військових, правничих, кібербезпекових спеціальностей, спеціальностей державної безпеки та богослов’я.

Зазначаючи про зміни в оплаті праці педагогів, Лісовий наголосив, що з поточного року вдалося забезпечити доплату вчителям в тисячу гривень, а з навчального року ця доплата збільшиться до двох тисяч.

У майбутньому також планується принципово інший підхід до державного замовлення в університетах. Зокрема, студент, який навчається за державним замовленням, після другого курсу зможе законтрактуватися, отримавши таким чином підвищену стипендію, проте зобов’язуючись відпрацювати два роки у своїй галузі.

Водночас формується комплексна політика, яка має не допустити розриву між сільською і міською школою. Наразі цей розрив уже становить приблизно 4—5 років.

Одним із ключових пріоритетів Міносвіти є повернення дітей до очного навчання. Від дистанційного навчання поглиблюються освітні втрати, а проведені дослідження свідчать про падіння рівня засвоєння знань, зниження рівня соціалізації серед школярів та уповільнення розвитку м’яких навичок. Це критична ситуація, тож наразі більше не можна залишатися в онлайн-навчанні.

Міністр зазначив, що на початку каденції, при аналізі обладнання закладів професійно-технічної освіти, було зроблено висновок, що обладнання критично застаріле. Воно не відповідає запитам роботодавців і не приваблює молодь. Тому запроваджується програма «100 майстерень», у рамках якої щороку має відкриватися 100 майстерень. У заклади закуповується нове обладнання. Це вже дало результати — молодь повертається до «профтеху», зростають показники вступу до відповідних закладів освіти. У подальших планах — інфраструктурна складова: модернізація гуртожитків, модернізація майстерень, щоб молода людина могла перебувати в гідному середовищі.

Відповідаючи на запитання щодо критеріїв оптимізації університетів, Лісовий зазначив, що критерії розроблені, і ключовим серед них є демографічна ситуація в регіонах, оскільки Міносвіти наразі розуміє, яка буде динаміка, і знає кількість вступників на 17 років наперед. Проте регіонам і університетам не нав’язуються рішення про те, хто має з ким об’єднуватися. Їм пропонується, розглянувши цю ситуацію, самостійно приймати рішення.

Фото взято з офіційної сторінки Оксена Лісового у Facebook