Недосконалість законодавства та низькі штрафи — актуальні проблеми боротьби з булінгом

Згідно з проведеними опитуваннями, 59% українських дітей стикалися з булінгом (цькуванням). Про актуальність проблеми цькування зазначається в дописі освітньої омбудсменки Надії Лещик. Зокрема, вона наголошує, що кількість випадків насильства й жорстокого поводження як з боку дорослих, так і з боку дітей — зростає. І хоча законодавство у цій сфері постійно удосконалюється, є декілька важливих моментів, які потребують змін для більш ефективного захисту прав дитини.

Недостатні строки накладення адміністративного стягнення

Частина справ про цькування, які розглядаються судами, закривається, оскільки просто спливає період, упродовж якого правопорушника можна притягнути до відповідальності. Адже адміністративне стягнення може бути накладене не пізніше ніж через три місяці з дня вчинення порушення.

За даними Судової влади України за 2024 рік, 20,4% (27) судових справ про цькування були закриті через закінчення строків накладення адміністративного стягнення. Важливо наголосити й на відносно невеликій кількості справ щодо цькування, які доходять до суду.

До наведеної омбудсменкою статистики можна вирахувати, що всього за 2024 рік на розгляд суду надійшло приблизно 135 справ про цькування. При тому, що, як зазначалося вище, з цькуванням стикається більше половини українських школярів.

Проблема порушення дисципліни та низькі штрафи

Нещодавній інцидент на Рівненщині зі «зривом» вчителя вкотре привернув увагу суспільства до проблеми притягнення учнів до відповідальності за порушення дисципліни. Адже цькування і порушення дисципліни — це не одне й те саме.

Якщо для врегулювання цькування існують хоча б якісь механізми, то щодо підриву дисципліни ситуація зовсім інша. Наразі не існує дієвого механізму впливу на учнів, які систематично зривають уроки в державних школах і заважають іншим навчатися. Про це раніше зазначала в коментарях до обговорень й сама освітня омбудсменка:

На жаль, методи впливу на учнів, які порушують права вчителів, обмежені...

Водночас одним із засобів протидії цькуванню є штраф, у розмірі від 850 до 3400 грн, проте на думку омбудсменки, така сума не є достатнім покаранням за цькування. Адже багатьом батькам легше сплатити невеликий штраф, ніж проводити виховну роботу з дитиною. До того ж система штрафів дуже складна, й розгляд кожного випадку займає надто багато часу. Ефективніше було б виробити дієвий механізм, який дозволяв би проводити розгляд цих питань одразу в межах навчального закладу.

Відсутність єдиного поняття цькування й проблема повноліття

У нормативно-правових актах як таке відсутнє єдине поняття булінгу (цькування). Зокрема, у Кодексі України про адміністративні правопорушення не було оновлено поняття булінгу після внесення змін до відповідних законів. Це нерідко призводить до неможливості притягнення до відповідальності за цькування, якщо воно було вчинене не в закладі освіти.

Важливо зазначити, що учні та студенти, яким уже виповнилося 18 років, наразі не захищені від цькування, адже на них не поширюється дія Закону України «Про охорону дитинства». Відповідно, коли вони потрапляють під цькування з боку інших людей, агресорів важко притягнути до відповідальності.

Неоднозначне трактування та конфлікти інтересів

Трактування поняття колективу у визначенні цькування в законодавстві України є вельми неоднозначним, що може вплинути на захист здобувачів освіти та педагогічних працівників.

Важливо звернути увагу й на можливі конфлікти інтересів при розгляді випадку цькування. Якщо будь-хто з членів комісії з розгляду цькування є кривдником або потерпілим, це створює ситуацію конфлікту інтересів. У таких випадках комісія повинна виключити таку особу зі свого складу, але наразі це питання не врегульовано.

Омбудсменка також зазначає, що наразі готує лист до Верховної Ради щодо проблем у правовому полі, які ускладнюють захист дітей від цькування. Зокрема, вона пропонує:

• Збільшити строки накладення адміністративного стягнення за цькування до одного року, за аналогією із нормою притягнення до відповідальності за водіння у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння.

• Збільшити штраф за булінг (цькування) учасника освітнього процесу.

• Відсторонювати від роботи з дітьми осіб, визнаних судом винними у жорстокому поводженні з дітьми, зокрема цькуванні.

• Уніфікувати поняття цькування в усіх нормативно-правових актах.

• Внести зміни до законодавства для захисту від цькування в правовому полі повнолітніх осіб.

• Унормувати виключення (відсторонення) члена комісії з розгляду випадку цькування в закладі освіти, щодо якого є скарга про булінг (цькування) або який є потерпілим від цькування.

Також для ефективного захисту здобувачів освіти є важливим затвердження Кабінетом Міністрів програм унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми. Наразі ці акти розробляються Міністерством соціальної політики України в координації з іншими міністерствами.