21 лютого 2025 о 21:00
4 0

Майдан: 22 лютого як точка неповернення

22 лютого 2014 року Верховна Рада України 328 голосами народних депутатів усунула Віктора Януковича з посади президента України. Таким чином Революція Гідності фактично завершилася перемогою українського народу. Їй передували дні, тижні й місяці Майдану, а з ними і важкі бої протестувальників із силовиками. Десятки відданих патріотів України загинули, поповнивши лави Небесної Сотні, ще тисячі отримали поранення.

Проте ця перемога над прокремлівським президентом-корупціонером була лише точкою неповернення, першим етапом боротьби за українську незалежність. росія, розуміючи, що з її лап вислизає ціла країна, яку вона вважала своєю колонією, ще двічі спробує знищити Україну як державу. Спочатку навесні-влітку 2014 року — через спонсоровані й керовані москвою проросійські виступи на півдні та сході країни. А коли ворогу остаточно стало зрозуміло, що він зазнав поразки в початій ним же гібридній війні, росія розпочала повномасштабне вторгнення в надії захопити Україну всього за декілька днів.

Автор: Drop of Light/Shutterstock.com

Повномасштабна війна з московитами триває вже три роки, а до цього було ще вісім років гібридної війни. Українська нація розбила всі плани путіна разом із його «непереможною» армією. Проте ворог не здається: оскаженілий від отриманих поразок на військовому, політичному та економічному фронтах, він марить тим, щоб загарбати Україну або хоча б втримати якомога більше нашої землі.

Не варто недооцінювати росіян — вони були й залишаються жорстокими нелюдами, гвалтівниками й кровожерливими вбивцями, які прагнуть поквитатися з усім вільним світом, і, в особливості, з українцями за своє приниження. Життя людини — ані своєї, ані чужої — для них не становить ніякої цінності. Вони вперті й мають величезну кількість фінансів та військової техніки, їм охоче допомагають такі ж людоїдські диктатури по всьому світу, постачаючи зброю і гарматне м’ясо. путіну все одно кого й скільки загине в цій війні. Йому немає діла навіть до своїх громадян у Курській області, яку вони ж бомблять, завдаючи ударів по своїх же мирних мешканцях. Він і його злочинці-прихвостні одержимі лише одним — захопленням України. Передусім із метою залишитися при владі. путін боїться, що якщо програє, його викинуть з кремля свої ж холуї, тож він зубами триматиметься за нашу землю і за наших людей.

Зараз, у часи, коли найбільші диктатури світу об'єднуються у своєму наступі проти всього вільного, демократичного і по-справжньому людського, українцям, як ніколи, потрібно бути сильними й триматися разом — так само, як славетні бійці Майдану, які стояли пліч-о-пліч, незалежно від регіону проживання, минулого, професії чи політичних поглядів. Майдан ніколи не сподівався на допомогу ззовні, не чекав, що перемога дістанеться легко, і розраховував лише на власні сили. Як показала історія, цих сил вистачило. Вистачить і сьогодні, попри будь-які перешкоди.

Автор: Evgeny Eremeev/Shutterstock.com

Пам’ятайте тих, хто поліг на Майдані за вільну, сильну й незалежну Україну! Слава Україні! Героям слава!

Титульне фото: Vadvenn/Shutterstock.com