Напад групи підлітків на 12-річну школярку в Білій Церкві набув значного розголосу в українському суспільстві. У зв'язку із цим Всеукраїнський громадський Центр «Волонтер» виклав на своїй сторінці у Facebook перелік порад, яких суспільству та ЗМІ варто дотримуватися у цій ситуації. Члени організації наголосили, що правосуддя має бути дружнім до дітей.
Так, згідно міжнародних та національних стандартів правосуддя, дружнього до дитини, неприйнятним є:
❌Розголошення особистої інформації.
Поширення у ЗМІ чи соцмережах фото, відео або інших даних про дитину, що дозволяють ідентифікувати особу (як про дитину, яка постраждала від насильства, так і про дітей, які вчинили протиправні дії). Це грубо порушує право дитини на захист її приватності, а також може негативно вплинути на її майбутнє.
❌ Стигматизація та осуд.
Агресивний суспільний осуд, який виражається через публічне засудження дитини та погрози вчинити розправу, може викликати психологічну травму і ускладнити процес реабілітації. Окрім того, такі погрози лише, як кола на воді, посилюють настрої агресії та ворожості у суспільстві та можуть призвести до вияву такої поведінки іншими особами-читачами соціальних мереж.
❌Ігнорування особливостей віку та розвитку дитини.
Покарання, які не враховують дитячої незрілості чи індивідуальних обставин, причин та факторів впливу на таку поведінку, життєвої ситуації дитини, не відповідають принципам дружнього до дитини правосуддя. Важливо розбиратися з причинами, які дозволили цій ситуації статися.
Натомість, правосуддя, дружнє до дитини, передбачає дотримання таких принципів і підходів:
✅Врахування причин і факторів скоєння дитиною правопорушення.
Протиправна поведінка має своє коріння. Вкрай важливо виявити, що зумовило таку поведінку, і впливати на ці причини та фактори задля виправлення неповнолітньої особи.
✅Ресоціалізація замість репресії.
Покарання дітей має бути спрямоване на виправлення та їхню соціальну реабілітацію, а не на покарання заради розплати. Ключова мета – допомогти дитині усвідомити наслідки своїх дій і повернутися до суспільства. Важливим є використання альтернативних заходів впливу замість позбавлення волі та надання переваги програмам реабілітації, медіації, громадським роботам, психологічній допомозі та іншим альтернативним заходам.
✅Індивідуальний підхід.
Рішення щодо покарання приймається уповноваженими на це правоохоронними органами з урахуванням всіх обставин вчинення правопорушення. Таке рішення повинно враховувати вік дитини, рівень її розвитку, соціальні умови та причини, які привели до скоєння злочину. У процесі розгляду справи мають бути залучені батьки, психологи, соціальні працівники та інші фахівці, які допоможуть знайти найкращий шлях реабілітації.
✅Реабілітація для всіх учасників правопорушення.
Заходів з реабілітації потребують і дитина, яка постраждала, і також діти, які вчинили правопорушення. Це потрібно для того, аби для постраждалої наслідки вчиненого щодо неї правопорушення не вплинули на її подальше життя і не травмували її надалі, а для тих, хто вчинив протиправні дії – аби змінити свою поведінку, дійсно переосмисливши вчинене.
У кінці свого допису діячі громадського центру закликали припинити розповсюджувати контент, що містить зображення фігурантів цієї справи, а також звернулися до правоохоронних органів із проханням розслідувати порушення саме на засадах дружнього до дитини правосуддя. Українське суспільство відреагувало на подібний пост дуже бурхливо, однак переважно з осудом, про що свідчать нижченаведені коментарі:
З огляду на реакцію громадськості, членам організації навіть довелося написати додатковий коментар, у якому більш детально пояснити свою позицію, акцентувавши на тому, що вони проти безкарності й що покарання за вчинене є обов’язковим, проте має відповідати законодавству та принципам захисту прав дитини:
Тим часом у групі «Матусі Білої Церкви та Київської області» поширюється допис, що деякі учасники побиття 12 річної дівчинки намагаються уникнути покарання і навіть лунають погрози в бік школи. Також у дописі йдеться, що те тема продажу наркотиків підлітками у ЗМІ замовчується.
А що ви, як наші читачі, думаєте з цього приводу? Діліться своїми думками.
Журналіст:
Огей Антон Володимирович