ChatGPT — чат-бот зі штучним інтелектом, який з’явився наприкінці осені 2022 року й одразу здійснив фурор у всьому світі, завоювавши серця десятків мільйонів інтернет-користувачів. Безумовно, технологія ШІ — це значний крок вперед для всього людства, оскільки активний розвиток нейромереж відкриває величезні можливості для покращення найрізноманітніших аспектів нашого життя. Водночас як це завжди буває з раптовим приходом революційних технологій, думки суспільства щодо розмаху вжитку штучного інтелекту розділилися. Одні побоюються стрімкого регресу людства й навіть повстання машин. Інші, навпаки, зазначають, що використання ШІ буде винятково корисним.
Не оминула ця дискусія й освітньої галузі. Частина педагогів зазначає, що учні, які одномоментно отримали доступ до джерела, що може надавати відповідь на будь-яке запитання, чи за секунду генерувати цілі тексти, почнуть просто списувати відповіді, обходячи процес самостійного здобуття знань. Такі побоювання зовсім не безпідставні, оскільки вчителі вже стикнулися з подібними проблемами. Відрізнити, де текст написаний самостійно, а де просто згенерований нейромережею, доволі важко, особливо для людей, які не дуже добре розбираються в сучасних технологіях. До того ж ШІ постійно модернізується й покращує свої навички, що тільки ускладнює роботу освітянам. З цієї причини у багатьох вчителів вже назріло питання: як побороти систематичне списування учнями відповідей з ШІ та які ще загрози для освіти приховує в собі ця революційна технологія?
Безумовно, найголовнішою проблемою використання штучного інтелекту в навчанні є можливість за секунду отримувати відповіді на поставлені учнями питання. Звичайно, коли за пару кліків можна одержати готові відповіді на будь-який предмет, то встояти перед такою спокусою учню доволі важко. Учні, з мінімальними зусиллями отримавши таким чином гарні оцінки, починають використовувати списування з нейромереж все більше, не бажаючи самостійно вирішувати поставлені завдання.
Друга найактуальніша проблема сучасного штучного інтелекту — це неправильна й неправдива інформація, що її в країнах Західної Європи наразі називають «галюцинаціями». Річ у тім, що наразі ШІ справді може моментально надавати відповідь на поставлене запитання, але робить він це виключно поверхнево. На складні чи вузькоспрямовані питання ChatGPT часто не може відшукати правильну й точну інформацію, тож нерідко він починає дописувати її самостійно, вигадуючи й намішуючи факти.
Схожа проблема і з джерелами: зазвичай, коли даний ШІ просять надати посилання на сайти, звідки була взята інформація, то він починає скидати покликання вже на недійсні вебресурси, статті, яких не існує. А оскільки учні вже доволі сильно довіряють вищеназваному чат-боту через загальну популярність і певну кількість наданих раніше правильних відповідей, то вони часто не перевіряють отриману від штучного інтелекту інформацію, приймаючи помилкові й неправдиві твердження за реальні факти.
Проте це далеко не все. Так, дослідники зі Стенфордського університету визначили, що використання ChatGPT для відповідей посилює кризу мотивації, оскільки студенти, які справді чесно навчаються, запитують себе, навіщо їм і далі докладати значних зусиль, коли бачать, як їхні одногрупники отримують аналогічно високі оцінки за роботу, зроблену насправді всього за кілька хвилин за допомогою штучного інтелекту.
Про дотичні проблеми використання ШІ зазначають і у Гарварді. Так, декілька опитаних школярів визнали, що, використовуючи штучний інтелект, можна підробити голоси чи зображення, які згодом використати для цькування у школі. Хай безпосередньо у ChatGPT поки що відсутні подібні функції, проте такий інструментарій вже мають інші нейромережеві програми.
Звичайно, що освітяни, які прагнуть справедливо виставляти оцінки, намагаються знайти способи, як відрізнити справжню роботу учня від «копіпасти» з ChatGPT. Однак наразі, на жаль, важко визначити чи був текст написаний самостійно, чи це штучна робота. Високі оцінки ставлять під удар тих студентів, які справді власноруч виконували завдання. Єдине, що може допомогти відрізнити штучний текст від живого, це використання рідковживаних слів та бездоганна пунктуація.
Наприклад, у Гарварді рекомендують створювати навчальний план, що буде більше орієнтований на сам процес здобуття знань, щоб студенти під час роботи знаходили відповіді самостійно, за допомогою власної логіки й аргументації. Також там пропонують збільшувати кількість усних і письмових екзаменів проведених наживо у класі, оскільки під час відповіді біля дошки учень навряд чи зможе підгледіти інформацію у ChatGPT. Не треба забувати й про те, що нейромережі наразі складно відповідати на вузькоспеціалізовані питання, в результаті чого у відповідях з’являються «галюцинації». Якщо студентам не вдасться вирішити кілька складних завдань за допомогою ШІ, то вони доволі сильно розчаруються у ньому й почнуть докладати зусиль, щоб самостійно розв’язувати подібні вправи.
Існують простіші способи боротьби із впливом нейромереж, наприклад, роз’яснювати учнівству, що головне — це не оцінки, а знання, які знадобляться їм у подальшому житті, і що позитивні бали, отримані нечесним шляхом, — це насправді фікція, оскільки учень під час списування не набуває таких потрібних йому нових умінь і навичок.
Академічна доброчесність має стояти в основі навчального процесу, тому і освітянам слід не зловживати використанням штучного інтелекту даючи учням хибний приклад. Користаймося сучасними технологіями свідомо без шкоди для освіти.