Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Секрети ефективного діалогу: формуємо позитивну самооцінку дитини
»
Взяти участь Всі події
29 липня 2024 о 22:28
12 13
1 1 2

МОН хоче ліквідувати дистанційне навчання?

Наразі майже 1 мільйон дітей навчається дистанційно: близько 600 тисяч — в Україні, ще майже 400 тисяч — за кордоном. Як зазначають у МОН, дистанційна освіта не дає змоги дітям соціалізуватися, а відключення електроенергії перешкоджає їхньому навчанню.

В освіті запекла дискусія навколо наказу №850 Міністерства освіти і науки, який нібито має обмежити дистанційне навчання в школах.

Щоб розібратися в ситуації, ZN.UA звернулося із запитами до Міністерства освіти і науки України та до Асоціації міст України (АМУ), адже засновниками шкіл є органи місцевого самоврядування.

Офіційна версія необхідності наказу №850, яку ZN.UA розтлумачили в МОН, така:

«Дистанційна освіта — одна з ключових причин падіння якості освіти, і ми не можемо допустити поглиблення освітніх втрат».

У відомстві також пояснили, що наказ №850 є одним з інструментів комплексної політики «Школа офлайн», мета якої — повернути 300 тисяч дітей до очного навчання там, де дозволяє безпекова ситуація, й ефективно організувати освітній процес під час воєнного стану в Україні. Зміни почнуть діяти з 1 вересня 2025 року.

Петиція громадян із критикою наказу №850 буквально за кілька днів набрала на урядовому порталі більш як 27 тисяч голосів. Прем’єр-міністр Шмигаль у відповіді на петицію зауважив, що наказ доопрацьовуватиме робоча група.


Що буде із вчителями?

Після перегляду мережі дистанційних шкіл частина вчителів може залишитися без роботи.

У такому разі МОН планує створити кадровий резерв. Щоб потрапити до нього, вчитель має заповнити заяву, засвідчену електронним підписом, та завантажити документи про освіту. Її розглянуть упродовж п'яти робочих днів.

Якщо педагога зараховують до кадрового резерву, він отримуватиме середню зарплату, яку розраховуватимуть для кожного окремо. Також вчитель повинен буде пройти спеціальне навчання.

З резерву вчителі можуть перейти в іншу школу, де є вакансії, або мати гарантоване місце роботи на деокупованій території.

Державна служба зайнятості разом з МОН створять форму для збору актуальної інформації про вакансії для педагогів. Її надсилатимуть засновникам закладів освіти для заповнення та розміщуватимуть на сайті.


ZN.UA спробувало розібратися про наслідки наказу №850 для учнівства та шкіл. 


Наслідки для учнів

Нововведення, запропоновані в наказі №850, охоплять три категорії школярів: дітей зі статусом внутрішньо переміщених осіб, школярів, які навчаються в прифронтових школах або живуть на тимчасово окупованих територіях.

Дітям зі статусом ВПОякі виїхали з батьками в безпечніші регіони, але й далі навчаються в рідних школах онлайн, доведеться виходити на очне навчання до шкіл за новим місцем проживання. Залишитися на дистанційці в рідній школі можна буде лише в трьох випадках: якщо в навчальному закладі за місцем проживання немає «очних класів» чи бракує місць у таких класах, або ж місцева школа тимчасово припинила діяльність. У іншому разі дитина буде відрахована з дистанційного навчання.

Отже, батьків можуть позбавити права самостійно обирати школу та форму навчання для дитини. Це, до речі, є порушенням Закону «Про освіту» (статті 6, 55) і дискримінує дітей ВПО, адже тільки для них запропоновано такі обмеження.

Школярів із ТОТ, які навчаються дистанційно в школах, релокованих з окупованих територій, у МОН пропонують перевести на екстернатну або домашню форму навчання. Та це означає, що в таких учнів буде лише 5—12 уроків на тиждень замість стандартних 30. Чи достатньо цього для опанування навчального матеріалу, особливо у старших класах, та ще й з огляду на той факт, що на окупованих територіях заблоковано українські електронні ресурси? Навряд чи це сприятиме подоланню освітніх втрат, заради якого нібито й замислювався міністерський наказ.

Який вигляд це матиме на практиці, поясню на прикладі однієї громади (за даними АМУ). В Генічеській територіальній громаді, яка зараз перебуває під окупацією, до війни було 25 шкіл, зараз — одна дистанційна, і це єдина в Україні школа, в якій вивчають кримськотатарську мову та літературу, і єдина вціліла з мережі шкіл громади. Якщо наказ №850 набере чинності, школа зникне.

В Асоціації міст України наголошують: «Сьогодні заклади освіти громад є тим єдиним місточком, що забезпечує зв’язок між підконтрольною територією України та окупованою територією громад. Знищення освіти призведе до непоправних наслідків, а саме: зневіри учнів, їхніх батьків та педагогів у тому, що вони потрібні своїй державі, фактичної перемоги російської пропаганди на ТОТ, зростання соціальної напруги в освітянському середовищі».

Школярі з прифронтових територійЧерез загрозу обстрілів школи поблизу лінії фронту працюють здебільшого дистанційно. Перейти на очне або змішане навчання не зможуть за всієї поваги до МОН та його наказів. А це означає, що в разі ухвалення наказу №850 їх доведеться закрити.


За даними МОН, 400 тисяч дітей через брак укриттів на прифронтових територіях навчаються дистанційно.

Цього року держава виділила 2,5 мільярда гривень на побудову укриттів. 57 проєктів уже отримали фінансування. Очікується, що після їхньої реалізації 25 тисяч дітей отримають доступ до безпечного навчання.

Проте потреби значно більші — необхідно побудувати ще 165 укриттів у восьми прифронтових і прикордонних областях.

Якщо побудувати укриття неможливо, громади закуповуватимуть автобуси, які підвозитимуть дітей до шкіл з укриттями. На ці потреби уряд виділив 1 мільярд гривень.

Також закуповуватимуть гаджети для учнів та вчителів, які не можуть повернутися до очного навчання. Їхню потребу визначать на початку навчального року.


Наслідки для шкіл

Школи хочуть зобов’язати перейти на очне чи змішане навчання, а щоб його здійснювати, в навчальному закладі або на відстані не більш як 500 метрів від нього мають бути укриття. Також школа повинна мати достатню матеріальну базу. Навчальні заклади, які не зможуть виконати ці умови, мають призупинити свою діяльність. І контрольний постріл: у дистанційних класах має бути не менш як 20 учнів, і сюди не враховуються ті, хто навчається на екстернаті чи домашньому навчанні (і це може означати їх закриття в деяких школах). У дужках зазначу, що така норма суперечить нормі Закону «Про повну загальну середню освіту» (стаття 12), що дозволяє відкривати класи, якщо в них — не менш як п’ять учнів.

Усі ці умови означають, що міністерський наказ пройдеться широкою сапою по мережі шкіл — їх стане менше й відповідно відбудеться скорочення вчителів. У деяких громадах узагалі буде майже знищено мережу шкіл. Причому такі наслідки стосуватимуться здебільшого шкіл у прифронтових зонах і тих, що релоковані з ТОТ і продовжують зараз працювати дистанційно.

Після перегляду мережі дистанційних шкіл частина вчителів може залишитися без роботи — УП

Як працюватимуть на практиці ідеї наказу №850, яскраво ілюструють приклади, надані ZN.UA від АМУ.

У Кривому Розі, який систематично обстрілює ворог, зруйновано 86 шкільних споруд (а це матеріальна база навчання), тривоги тривають від 15 хвилин до дев’яти годин, що впливає на психологічний стан і навряд чи сприятиме якісному очному навчанню. За таких умов неможливо виконати вимоги МОН щодо навчання виключно в очному або змішаному форматі.

У Білозерській селищній територіальній громаді на Херсонщині за такого підходу залишиться не більш як три школи з дев’яти, що призведе до звільнення сотні педагогічних працівників і втрати третини учнів.

У Сєвєродонецькій територіальній громаді Луганської області з 20 шкіл залишиться тільки дві, з 405 вчителів — 40. У Маріупольскій громаді Донецької області буде звільнено 100 вчителів із 261, які працюють наразі.

Більшість цих педагогів мешкає в сільській або приміській місцевості, де вони не мають можливості працевлаштуватися. Тобто ці педагоги залишаються без коштів на існування. Це призведе до збільшення в територіальних громадах безробіття, емоційної напруги, втрати кваліфікованих педагогічних кадрів, що негативно вплине на економічну ситуацію в громаді. Це стане поштовхом до виїзду педагогів із території України за кордон, а можливо, й до повернення на окуповані території. — зазначено в аналітичній довідці Маріупольської територіальної громади.

Тим часом правозахисники та громадські організації наводять приблизну цифру: тільки зі шкіл, переміщених із ТОТ, може бути звільнено близько 10 тисяч учителів.

МОН висуває до шкіл вимогу працювати очно з укриттями. А чи знають у відомстві, скільки шкіл мають захисні споруди? ZN.UA відповіли, що в Україні є 10 111 укриттів у закладах загальної середньої освіти та ще 2416 укриттів інших субʼєктів господарювання, якими користуються школи. Скільки шкіл не мають укриттів, ми не дізналися, оскільки міністерство «не проводить відповідних обстежень та не є розпорядником цієї інформації».

Навіть якщо школи захочуть виконати наказ МОН щодо наявності укриттів та очного навчання, зробити це буде складно. Наприклад, у Музиківській сільській громаді (20 км від Херсона) порахували: щоб побудувати укриття в місцевому ліцеї, потрібно 10 млн грн, і це непосильна сума для бюджету громади, яка втратила потужних бюджетоформуючих платників податків. Також неможливо вести будівельні роботи під постійними обстрілами.


Які є варіанти з укриттями

У МОН кажуть, що знають про проблему з укриттями й працюють над її вирішенням у прифронтових і прикордонних районах. Для цього є декілька шляхів. Перший — державна субвенція на побудову укриттів. Міністерство вже затвердило 57 проєктів ремонту та будівництва укриттів, серед них 53 для восьми прифронтових і прикордонних із росією областей України. Але субвенція не покриє всіх потреб громад, тому другий шлях — пошук донорських коштів. І третій — області можуть отримати державну субвенцію (1 млрд грн) на шкільні автобуси, аби підвозити дітей до шкіл, у яких є укриття. Та чи погодяться батьки на щоденне підвезення дітей під обстрілами поганими дорогами? Наприклад, у тій-таки Музиківській громаді об’їзна дорога завдовжки 20 км не лише є небезпечною через обстріли, а й перебуває в незадовільному стані, бо її капітальний ремонт розпочали до повномасштабного вторгнення й так і не завершили.


Школа офлайн

«Школа офлайн» — комплексна політика Міністерства освіти і науки України, яка реалізується у співпраці з профільним віцепрем’єр-міністром Михайлом Федоровим. Її мета — повернути дітей до безпечного очного навчання, а там, де це неможливо, — створити умови для якісної та ефективної дистанційної освіти.

Наша місія у трансформації освіти — побудувати систему, здатну формувати професійних та щасливих людей для нової інноваційної економіки. Громадян, спроможних захистити себе та свій дім від будь-яких загроз. Україна зазнала значних освітніх втрат, і ключова передумова для підвищення якості освіти — доступ дітей до безпечного очного навчання. Саме тому ми впроваджуємо комплексну політику «Школа офлайн», ціль якої повернути приблизно 300 000 учнів за шкільні парти, — зазначає Михайло Федоров, віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — міністр цифрової трансформації.


Джерела: zn.ua, life.pravda.com.ua