Індекс медіаграмотності українців значно знизився: результати дослідження

Вчора, 22 квітня, ГО «Детектор медіа» презентував результати щорічного кількісного дослідження «Індекс медіаграмотності української аудиторії». Наприкінці 2023 — на початку 2024 року його було проведено вже вчетверте. За словами організаторів, воно дає змогу зрозуміти, як вплинув на медіаграмотність українців другий рік повномасштабної війни.

Актуальне дослідження презентували директорка ГО «Детектор медіа» Галина Петренко та кандидатка соціологічних наук, доцентка, старша наукова співробітниця Інституту соціології НАН України Марта Наумова.

Фото: Детектор медіа

Під час презентації «Детектор Медіа» представила поточний рівень індексу медіаграмотності різних категорій населення. Згідно з результатами дослідження медіаграмотність українців наразі становить:

• 3% населення має низький рівень;

• 21% має нижчу за середню медіаграмотність;

• 62% має вищий за середній рівень медіаграмотності;

• 14% — високий рівень медіаграмотності.

Головне з дослідження

Рівень загального індексу медіаграмотності значущо змінився за останній рік: частка аудиторії з вищим за середній рівнем показника знизилася з 81% до 76%. Показник субіндексу розуміння ролі медіа в суспільстві у порівнянні з минулим роком значущо не змінився. А чутливість українців до спотвореного контенту зросла: частка аудиторії з вищим за середній рівнем показника збільшилася з 65% до 70%. Частка аудиторії з високим і вищим за середній рівнем цифрової компетентності знизилася з 64% до 55% (2022 vs. 2023).

Цілком передбачуваним є високий рівень медіаграмотності у молоді від 18 до 25 років (шляхом субіндексу цифрової компетентності) і низький серед старшої вікової групи від 56 до 65 років відповідно.

Що нижчий освітній статус, то нижчим є й рівень медіаграмотності. Так, серед опитаних із загальною середньою освітою частка осіб із показником низьким та нижчим за середній складає 29%, а серед тих, хто має повну/неповну вищу освіту, лише 13%.

Суттєві відмінності в рівні медіаграмотності спостерігаються між особами з різним матеріальним статусом. Що вищий рівень добробуту, то вищий показник має індекс. Серед категорії тих, яким грошей вистачає лише на їжу (низький рівень добробуту), 37% мають низьке та нижче за середнє значення показника. Тимчасом як серед опитаних, яким вистачає на все і які заощаджують кошти (добробут вищий за середній), ця частка становить лише 18%.

Показник розуміння суспільством ролі медіа у порівнянні з минулим, 2022 роком, майже не змінився. Більшість аудиторії: 70% — вважає, що головною місією медіа є інформування громадян про суспільно значущі події.

За останній рік зменшилася чисельність аудиторії, яка вважає, що медіа працюють в інтересах держави (з 31% у 2022 до 25% у 2023 році) та суспільства в цілому (з 15% у 2022 році до 12% у 2023-му). Найбільш значна частка аудиторії (30%) вважає, що медіа працюють в інтересах своїх власників та інвесторів. А у тому, що медіа дбають про інтереси своїх глядачів, як і у попередньому році, переконані лише 7% (у 2021 році таких було ще менше – 4%).

Дослідження зафіксувало високий рівень чутливості до спотвореного контенту серед українців. Скоротилась також частка тих, хто вважає формат телемарафону цілком виправданим під час війни — з 58% у 2022 році до 41% у 2023-му. 74% опитаних стверджують, що через брак різних поглядів на події в телемарафоні шукають інформацію в інших джерелах.

Після презентації відбулася дискусія про пріоритети в дослідженнях різних сегментів аудиторії та практики втілення проєктів з медіаграмотності, заснованих на результатах досліджень за участі представників громадських інституцій, фактчекерів та ЗМІ. 

Титульне фото: сайт ГО «Детектор медіа»