Всеосвіта

Головне меню порталу

Головне меню порталу

18 квітня 12:20
11 1
1 1

Сергій Захарін: В провалі «реформи НУШ» винні точно не вчителі

Нещодавно очільник Міносвіти України Оксен Лісовий розповів про своє бачення реформи «Нової української школи» в умовах війни та поділився головними досягненнями МОН за рік своєї роботи на посаді міністра. Про це ми писали в матеріалі «Лісовий: У базовій школі реформа НУШ дуже сильно забуксувала». Зокрема, посадовець сказав, що реформа НУШ у 5–7 класах «провисла» через неготовність учителів:

Відбувся такий собі обман дітей, коли вони вийшли з нової молодшої школи і в п‘ятому класі повернулися назад до ціннісних підходів старої школи. Я не буду узагальнювати, тому що є дуже прогресивні колективи, які витягнули це на собі. Але так, маємо проблему.

Натомість Сергій Захарін, у своєму блозі на Освіта.UA, ставить під сумнів раціональність звинувачення пересічних вчителів у провалі реформи.

Занепокоєння міністра зрозуміти можна. З одного боку — «Нова українська школа» представлена суспільству як головна освітня реформа. Відповідно, суспільство справедливо очікує конкретних позитивних результатів. Але з іншого боку — маємо досить невтішні результати міжнародного дослідження PISA, які доводять низьку компетентність українських школярів... Але, на мій погляд, у провалі «реформи НУШ» винні зовсім не вчителі, а в першу чергу — її ідеологи, — пише автор.

Довідка. Сергій Захарін — державний секретар Міністерства освіти і науки України (2021—2023 рр.), доктор економічних наук, професор, керівник Патронатної служби Міністра у МОН України, заступник голови Держспоживслужби. 

Плутанині немає кінця і краю

На думку Сергія Захаріна, «ідеологи НУШ сконцентрувалися на яскравих презенташках, моднявих відосиках, розлогих інтерв’ю, закордонних гастролях, на отриманні численних міжнародних грантів — тобто на тому, що приносить або гроші, або політичні дивіденди».

Значна кількість здобувачів середньої освіти, які є «вихованцями НУШ», не володіють елементарними навичками – не розуміють прочитаного, не можуть відтворити ключовий зміст почутого, не вміють застосувати математичні знання для вирішення простих практичних ситуацій, — пояснює Захарін.

Зокрема він звертає увагу, що для багатьох розумних людей і досі залишається дивиною, що ані базовий Закон України «Про освіту», ані профільний Закон України «Про повну загальну середню освіту» не містить визначення поняття «Нова українська школа». Це словосполучення зустрічається лише в Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, яка затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988 (підписане В. Гройсманом).

У своєму дописі Сергій Захарін вказує, що це лише консультативно-рекомендаційний (а не нормативний) документ, який було оприлюднено ще у 2006 році, і він дає певні настанови для заможних країн ЄС, але не для України.

Український законодавець не визнав, що метою повної загальної середньої освіти є набуття (або формування) компетентностей, натомість зробив акцент на комплексному і системному розвитку сучасної особистості — людини, здатної повноцінно реалізовувати свої таланти, — зазначає Сергій Захарін.

У своїх розмірковуваннях автор згадує й про повну плутанину з переліком компетентностей/компетенцій в інших освітніх документах. Так, у Додатку Рекомендації Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу «Про основні компетенції для навчання протягом усього життя», на який наведено посилання у Концепції, наведено наступний перелік компетенцій:

  1. спілкування рідною мовою та іноземними мовами;

  2. знання математики та загальні знання у сфері науки і техніки;

  3. навички роботи з цифровими носіями та навчання заради здобуття знань;

  4. соціальні та громадянські навички, ініціативність та практичність;

  5. обізнаність та самовираження у сфері культури.

Також Сергій Захарін вказує, що в тексті Концепції є таке речення: «ключовими компетентностями є спілкування державною і рідною, в разі відмінності, мовою, спілкування іноземними мовами, математична грамотність, компетентності в природничих науках і технологіях, інформаційно-цифрова компетентність, уміння навчатися впродовж життя, соціальні і громадянські компетентності, підприємливість та фінансова грамотність, загальнокультурна грамотність, екологічна грамотність і ведення здорового способу життя».

Проте у другому абзаці статті 12 чинного Закону України «Про освіту» подається вже «свій» перелік «ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності»:

  • вільне володіння державною мовою, здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;

  • математична компетентність, компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;

  • інноваційність, екологічна, культурна та інформаційно-комунікаційна компетентність, навчання впродовж життя;

  • громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;

  • підприємливість, фінансова грамотність та інші компетентності, передбачені стандартом освіти.

Впадає в око, що кожен із процитованих документів містить власний перелік компетентностей/компетенцій. Таким чином, українські документи суперечать один одному. Вони частково виходять з пріоритету інтересів особистості, частково — з інтересів суспільства.

Зовсім не дивно, що українські діти, якщо вірити дослідженню PISA, демонструють гірші компетентності, аніж діти з розвинутих країн. Адже навчальні програми різних країн роблять акцент на формуванні різних компетенцій-компетентностей, — підсумовує автор допису.

Сергій Захарін також акцентує, що будь-яка освітня реформа має концентрувати суспільну увагу на людях, які виступають «носіями знань» — йдеться про педагогів, учителів, викладачів, майстрів, вчених. На його думку, саме від фахової майстерності, мотивованості, відданості справі, матеріального забезпечення цих людей залежить результативність всіх «освітніх ініціатив», якщо вони справжні.

Титульне фото: сторінка Сергія Захаріна у Facebook