Відокремленість освіти від релігії: законодавче підґрунтя

Церква та релігійні організації мають бути відокремленими від закладів освіти та не втручатися в освітній процес – це визначають і Конституція України, й освітнє законодавство. Проте іноді в закладах освіти відбуваються втручання церкви та релігійних організацій у життя та діяльність школи. Раніше Всеосвіта повідомляла, як одна з міських шкіл Тернополя сколихнула суспільство своєю «новацією». У матеріалі ми розповідали про те, як єпархія Української греко-католицької церкви та місцевий навчальний заклад уклали договір, згідно з яким у школі з'явився шкільний капелан.

Ця тема знайшла широкий відголос, адже такі «доповнення» до навчального навантаження викликали досить широкий резонанс серед батьків з інших міст та областей України. Ситуацію довкола відокремленості освіти від церкви та умов запровадження духовно-моральних курсів пояснив освітній омбудсмен Сергій Горбачов.

Чинні рекомендації Міністерства освіти і науки України наголошують, що курси духовно-морального спрямування не передбачають катехизацію. Курси не є вченням віри, не включають релігійних обрядів, не ставлять за мету залучення до певної конфесії. Проте моніторинг медіа та соціальних мереж дозволяє зробити висновки, що нерідко такі курси починають вивчати у закладах освіти без згоди батьків, а їх викладання здійснюють священнослужителі певних конфесій, хоча мають викладати підготовлені вчителі, — пояснює омбудсмен.

Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа – від церкви. На цьому наголошує стаття 35 Конституції України, а також освітнє законодавство. Стаття 6 Закону України «Про освіту» встановлює, що одними із  засад державної політики у сфері освіти та принципів освітньої діяльності є невтручання релігійних організацій в освітній процес та різнобічність і збалансованість інформації щодо світоглядних та релігійних питань. Право визначати релігійну спрямованість власної освітньої діяльності мають тільки приватні заклади освіти, зокрема засновані релігійними організаціями.

Заборона залучення учнів та педагогів до релігійних заходів

Керівникам закладів освіти, педагогічним працівникам, органам державної влади та органам місцевого самоврядування забороняється залучати здобувачів освіти до участі в заходах, організованих релігійними організаціями, крім заходів, передбачених освітньою програмою. Освітній омбудсмен наголошує, що це дозволяється робити лише приватним закладам освіти, зокрема заснованим релігійними організаціями (стаття 31 Закону України «Про освіту»).

Обов'язок школи — виховання взаєморозуміння до різних релігійних поглядів

Для загального розвитку, формування світогляду, виховання поваги до людського розмаїття, діти мають знати, що таке релігія, орієнтуватися в різних релігійних течіях та конфесіях, адже знання релігійного розвитку суспільства переплітаються зі знаннями історичними, філософськими, літературними. Такі курси мають виховувати повагу до релігійних та світоглядних переконань інших людей та формувати здатність до співжиття в полікультурному та поліконфесійному українському суспільстві. 

Рішення про запровадження курсів за вибором мають здійснювати спільно учні класу, їхні батьки та педагогічний колектив. Ми всі розуміємо, що під час повномасштабного вторгнення роль національно-патріотичного виховання дітей і молоді та відповідно його складових (військово-патріотичного та духовно-морального виховання) лише зростає… Але зміст курсів духовно-морального спрямування не передбачає катехизацію. Неприпустиме нав’язування учителем дітям власних релігійних поглядів, примусу дітей до молитви під час уроків, відвідування церковних служб тощо, — вказує Сергій Горбачов.

Куди звертатися, якщо релігійні організації втручаються в освітній процес

Якщо у закладі освіти нав’язують певну релігію, залучають до не передбачених освітньою програмою релігійних заходів, варто спершу поговорити з класним керівником та директором. Якщо ж безпосередньо шкільна адміністрація або місцеві органи влади заохочують до проведення уроків чи виховних заходів священників, використовують просування релігійної літератури (буклетів релігійних організацій та ін.), змушують дотримуватися традицій певної релігії — батькам, педагогічним працівникам необхідно подавати скарги до Державної служби України з етнополітики та свободи совісті, на яку покладено завдання здійснювати державний контроль за додержанням законодавства у цій сфері. Також ви можете подавати звернення до освітнього омбудсмена.

Всеосвіта нагадує, що відповідно до Закону про свободу віросповідання, кожен український здобувач освіти має право на безрелігійне навчання. Чинні рекомендації та законодавче підґрунтя наголошують, що курси духовно-морального спрямування не є вченням віри. Зокрема, вони не повинні включати релігійних обрядів та не мають ставити за мету залучення дітей до якоїсь певної конфесії.