Закон про мобілізацію в Україні: дітям ухилянтів можуть закрити двері до вишів, а Лубінець наголошує на порушенні прав аспірантів

Законопроєкт про мобілізацію, навколо якого точаться суперечки та обговорення, знаходиться на фінальній стадії голосування в Раді. Народний депутат Вадим Івченко повідомив в інтервʼю Телеграфу, що покарання для ухилянтів може розповсюдитись й на їхніх дітей, які будуть позбавлені права вступати до вищих навчальних закладів.

«Покарання для ухилянта має стати, як штраф за порушення ПДР»

Депутат поділився думкою, що чоловік, який ухиляється від військового призову, має нести відповідальність на усіх рівнях, а саме покарання буде нагадувати штрафи за порушення правил дорожнього руху за кількістю нагадувань. Окрім того, чоловіки, що ухиляються від військового обліку, можуть залишитися без важливих державних послуг.

Блокування рахунків? Ні. Можна інші знайти заходи. Людину залишити без грошей, щоб вона десь помирала, це неправильно. Але інші заходи мають бути. Ви ж як водій штрафи отримуєте. Тут те ж саме: якщо ви не дотрималися закону про військовий облік, то маєте нести відповідальність, — вважає нардеп.

Обмеження можуть стосуватися його дітей, яких можуть позбавити права вступати до ЗВО. 

Політичне керівництво пропонує: якщо ти не хочеш виконувати свій громадянський обов’язок, захищати Батьківщину і якщо не стоїш на військовому обліку, держава може тобі відмовляти в послугах. Наприклад: ти не будеш отримувати підтримку держави, твої діти не вступлять до вишу, або ти сам не вступиш до вишу, — зауважив Вадим Івченко.

Депутат також прокоментував й закиди у суспільство про те, що покарання у вигляді обмеження державних послуг, можливі блокування рахунків, арешт майна чи інше, є неконституційним. Вадим Івченко зауважує, що захист держави є обовʼязком кожного громадянина.

А скажіть, конституційно, коли ви маєте захищати свою державу, а ви не приходите в центри комплектування, не оновлюєте свої дані й не стаєте на військовий облік? Всі чоловіки в Ізраїлі стоять на військовому обліку. І у нас також всі мають стояти на обліку. Це не означає, що вони обов’язково будуть на нулі чи на війні. Але на обліку ти маєш стояти. Держава має знати, розраховувати на тебе чи ні. Це нормальний процес, — сказав депутат.

Законопроєкт про мобілізацію: його недоліки та коли проголосують?

Вперше законопроєкт про мобілізацію Рада розглянула ще у грудні 2023 року. Проте, він викликав не просто суперечки, а справжнє обурення з боку деяких депутатів. Найголовніше: проти закону висловився омбудсмен з прав людини Дмитро Лубінець. Його збентежило положення про можливу мобілізацію людей з інвалідністю III групи. Через суперечки законопроєкт відкликали на доопрацювання.

Наприкінці січня 2024 Міністерство оборони запропонувало новий мобілізаційний проєкт, вже з урахуванням ключових правок. Проте, без конфліктів знову не обійшлося. Омбудсмен вказав на недоліки в алгоритмі звільнення від призову серед освітян. У змінах проєкту, як вказав Дмитро Лубінець, цього права позбавлені аспіранти, що вчаться на контрактній формі. Водночас усім іншим категоріям здобувачів освіти за цих умов право на звільнення від призову зберігається, що суперечить вимогам ст. 24 Конституції України щодо рівності прав громадян та недопущення їх дискримінації за певними ознаками.

На несправедливість серед освітян вказав й голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія. Він зазначив, що у проєкті також незрозумілі норми щодо людей з інвалідністю та їхніх доглядачів.

Те, що стосується інвалідів та їх доглядачів – ми не будемо змінювати нічого, тобто ми просто повернемося до тієї редакції, яка зараз чинна... Те, що стосується аспірантів – ми переглядаємо сам процес, там є певна несправедливість... Точно ми не згодні з тим, щоби арештовували за рішенням ТЦК рахунки українців чи за кордоном, чи всередині країни. Це просто виглядає якоюсь фантазією тих людей, які писали цей закон – точно це не пройде, в Раді немає на це голосів... Що буде? Будемо шукати баланс, — розповів Давид Арахамія.

Таким чином, ухвалення законопроєкту у другому читанні відклалося майже на місяць. Однак депутат Вадим Івченко зауважив, що Верховна Рада може проголосувати документ 22 чи 23 лютого — до чергової річниці російського вторгнення.

За кордон може виїхати 25% випускників

Нещодавнє опитування, проведене соціологічною агенцією Vox Populi на замовлення благодійного фонду savED показало, що чверть українських школярів хочуть виїхати за кордон після закінчення школи, а ще частина планує здобувати вищу освіту також поза межами України. Після опитування понад трьох тисяч школярів, батьків та вчителів, соціологи дійшли висновку, що в Україні залишиться половина українських дітей. Зокрема:

• 53% хочуть після школи залишатися в Україні (хоча з них 23% хочуть жити в іншому населеному пункті, ніж де мешкають зараз).

• 26% хочуть переїхати жити за кордон, з них 18% — вступати до закордонних ВНЗ.

• 4% школярів планують піти на військову службу

• 7% взяти gap year

• 6% планують піти одразу працювати.

За даними Європейської комісії, яка періодично робить звіт про інтеграцію українських учнів до шкільних систем країн ЄС, з 24 лютого 2022 року до 12 грудня 2023 року до шкіл Європейського союзу інтегровано 831 431 українського учня.