Зараз я напишу таке за що мене «каменують».
Найбільша дурня, яку я чув від демагогів від освіти: кожна дитина – геніальна! Якби це було так, до звідки ж тоді беруться 75% тупих дорослих?
Відповідь у демагогів проста: школа(вчителі) не змогли розкрити прихований потенціал геніальної дитини.
На цьому міфові й намагались вибудовувати «філософію» НУШ.
Роль школи полягає не в тому, щоб вдавати, що кожен учень має бути видатним.
Роль школи полягає у створенні умов для тих, хто хоче спробувати досягнути більшого. Навіть якщо таких небагато.
Шанси – здібним, упевненість – усім. Упевненість, що наполегливе навчання має сенс, що амбіції можуть буди реалізовані, що знання мають цінність. У цьому й полягає сутність мислення зростання.
“Геній — це 1% натхнення і 99% поту”(“Genius is 1% inspiration and 99% perspiration”). Томас Едісон
Томас Едісон озвучив цю тезу ще у 1903 році, коли пояснював журналістам секрет своєї продуктивності.
Ми ж, замість орієнтування учнів на важку працю (а навчання – це саме праця!), сформували у переважної більшості «здобувачів» переконання, що всього можна досягти без зусиль.
Наша система управління освітою, яка вже втомилася сама від себе, ніби й хотіла здаватися амбітною, але при цьому не ображати нікого, окрім вчителів, своїми вимогами.
Звісно, простіше було піддатися модній спокусі спрощувати все лише тому, що більшість людей хоче легкого, хоче розваг... А замість плекання культури зусиль оголосити те, що «приречене на популярність»: школа має стати місцем без стресу, напруженого навчання та відповідальності. Ніби найбільша проблема «старої» школи полягала в тому, що вона хоч іноді вимагала зусиль.
Ну не може бути ефективною система освіти, яка орієнтується на войовничу посередність та винагороджує байдикування та безвідповідальність!
А ми в процесі НУШ-будівництва пристосовувати освіту до тих, хто не хоче докладати зусиль.
Як наслідок, свідоцтво про здобуття нездобутої освіти, яке раніше називали атестатом зрілості, тепер стало лише символом. Не зрілості учнів, а капітуляції дорослих.
Геніальність є відхиленням від середньостатистичної норми, тобто аномалією. Зокрема, генії часто мають проблеми з адаптацією у соціумі через нестандартне мислення.
Якщо б усі були геніями (інноваторами тощо), суспільство б занурилось у суцільний хаос. Тому природа розумно все розподіляє. Наприклад, лише максимум 2,5 % має схильність до інновацій.
Утім, це не завадило нашим реформаторам записати інноваційну компетентність як обов’язкову для всіх.
Усі, мабуть чули про гучно розрекламовані здобутки українських дітей на “Олімпіаді геніїв”.
Звідки взялися ті "генії" в назві?
Насправді, GENIUS є абревіатурою від «Global Environmental Issues and Us» (Глобальні екологічні проблеми та ми).
А у нас усі борцуни за екологію раптом стали просто геніями.
На жаль, такими перекрученнями та тезою про те, що «всі геніальні» ми лише дезадоптуємо «здобувачів» та їхніх батьків.
На підтвердження цього подаю кілька слайдів зі своєї презентації.



Математика для всіх та ШІ зробили візуалізацію цього матеріалу:

Освітній експерт:
Громовий Віктор