Ефект безповоротних витрат (sunk cost effect) в освіті.

Цей термін вперше офіційно з'явився в 1980 році. Його ввів Річард Талер((Richard H. Thaler), американський економіст, професор Школи бізнесу Бута в Чиказькому університеті, лауреат Нобелівської премії з економіки 2017 року.

Ефект безповоротних витрат виникає, коли ми інвестуємо себе в певну діяльність (свої гроші, час, зусилля тощо) навіть тоді, коли усвідомлюємо, що ця діяльність не приносить бажаних результатів.

Це психологічна пастка: ми продовжуємо витрачати час, гроші чи зусилля на щось лише тому, що вже багато вклали в це раніше, навіть якщо розуміємо, що справа безнадійна.

Замість того, щоб оцінити майбутні вигоди, ми фокусуємося на минулих витратах, які вже неможливо повернути. Це ірраціональна поведінка, яка щодня призводить до величезних втрат часу та грошей.

Приклади в житті:

У кіно: Ви дивитесь нудний фільм до кінця лише тому, що вже купили квиток.
У бізнесі: Компанія продовжує фінансувати збитковий проєкт, бо на нього вже витратили мільйони.
У стосунках: Люди не розходяться, бо «шкода витрачених 10 років», хоча нормального спільного життя давно вже немає.
У побуті: Ви доїдаєте несмачну страву в ресторані, бо «за неї треба буде заплатити чималі гроші».

Класичним прикладом дії цього ефекту історія з надзвуковим реактивним літаком для комерційного використання («омана Конкорду»), яка тривала майже 40 років.

Перший комерційний політ Конкорда(Concorde) відбувся в 1976 році. З моменту запуску цього проєкту було очевидно, що витрати є величезними і прибутку не буде. Але… спрацював ефект безповоротних витрат і на безнадійний проєкт продовжував витрачати ще більше грошей у наступні роки(фінансували уряди Франції та Англії). Цей проєкт був повністю закритий аж у 2003 році через його надзвичайну збитковість.

На жаль, люди від природи недосконалі, упереджені та схильні приймати ірраціональні рішення.

Тому помилка безвідмовних витрат трапляється з усіма нами незалежно від того, наскільки ми кваліфіковані, освічені та розумні.

Звісно, втрати можуть бути незначними, якщо це було рішення з'їсти погану піцу лише тому, що ви за неї заплатили.

І втрати можуть бути багатомільярдними, якщо мова йде про такі гучні та витратні проєкти як НУШ.

У цьому випадку дається взнати ще й те, що називається надмірно оптимістичним упередженням ймовірності або упередженням оптимізму. Суть його полягає в тому, що у випадку, коли ми фінансово (емоційно тощо) інвестуємо в якусь діяльність, ми схильні бути надмірно оптимістичними щодо її успіху.

Існує декілька простих способів запобігти виникненню помилки безповоротних витрат. Назвемо три основних:

Керуйтеся даними.
З самого початку використовуйте ключові показники ефективності (KPI) для відстеження прогресу.
Перестаньте бути особисто прив'язаними до проєктів, над якими працюєте.