Про "поганого вчителя" замовимо слово...
Бо, щоб сьогодні бути найкращою вчителькою, треба відважитись бути «поганою вчителькою».
З радянських часів у нас утвердився стереотип «хорошого вчителя» як серцевіддаваки дітям, який має лише «працювать, працювать, працювати, в праці сконать». Тобто самопожертва, пристрасть, ентузіазм вчителя за замовчуванням сприймається як належне.
«Нам сонця не треба: нам партія(закреслено) НУШ світить, нам хліба не треба – давай працювать!».
Тож і не треба перейматись створенням глибоко продуманого ефективного мотиваційного механізму, який би спонукав учителя стати активним будівничим НУШ.
«Хороший вчитель» має заводитись «з пів оберта» і його, звісно, цікавлять не гроші, а відчуття причетності до "класного, крутого процесу" реформ.
Бо всі ж почули, що "вчителі важливі". Принаймні почули ті для кого "Моя мотивація – мої учні".
Коли кілька років тому одна вчителька на всю країну заявила з високої трибуни, що "навіть, якби мені не платили жодної копійки, я б все одно ходила працювати до школи".
Звісно, така заява викликала різні реакції у наших далеких від альтруїзму співгромадян:
Хворобливо-знущальну("Це ж яким вампіром треба бути, щоби навіть без зарплати ходити на роботу висмоктувати енергію з наших дітей"). 30% респондентів.
Злорадно-егоїстичну("Так їм і треба", "А ви самі погодилися працювати на таку зарплату!?). 30% респондентів.
Заздрісно-подивовану("Ого, виявляються зашибають непогані гроші, а плачуться на всю країну", "Ха, я теж хочу таку премію!"). 30% респондентів.
Обурливу("Вони просто насміхаються над учителем..."). 9% респондентів.
Конструктивну("Підвищення зарплати вчителя на користь нам усім). 1% респондентів.
Такі невтішні результати мого нерепрезентативного контент-аналізу відгуків на таку заяву «ідеального вчителя».
Вчителі віддають себе іншим, але вкрай нечасто відчувають, що їм хтось хоч щось віддає.
Вчителів закликають бути кращими, прокачуватись, сертифікуватись і перезавантажуватись в режимі нон-стоп, але майже ніколи не кажуть: «Люди – ви чудові професіонали, вам не потрібен той вебінар(хакатон, ретрит тощо), бо ви й так є достатньо хорошими фахівцями».
Я ніколи не чув, щоб освітянам казали, що вони й так хороші й цінували їх саме такими, якими вони є. Чи наголошували: вам не треба шукати підтвердження свого професіоналізму на якихось сертифікаціях…
А от на Заході я ніде не зустрічав намагання вчителя чи директора школи комусь доводити, що він хороший вчитель чи директор.
Ну от щоб, наприклад, їхній директор школи ілюстрував свою «хорошість» тим, що все літо провів у школі «на трудовому фронті». Замість того щоб відпочивати під час відпустки, займався ремонтами.
Що пишуть там?
"Я поганий вчитель! Я не намагаюся принизити себе. Але це правда.
Я щодня йду з роботи о 16:15, якщо можу. Можливо, на столі лежать стоси паперів. Не виставлені оцінки. Електронні листи, на які не відповіли.
Можливо, я буду готуватись до уроку на ходу. Мати імпровізовані плани уроків, бо стандартні не працюють. Можливо, я навіть повністю відмовлюся від планів уроків і перейду до чогось більш практичного. Цікавішого. Більш актуального.
Іноді я вмикаю спокійну музику і даю учням щось розфарбовувати. Або відмовляюся від слайд-шоу і даю їм пластилін. Я применшую значення державних оцінювань і дозволяю їм переробляти тести, поки вони не зроблять все правильно.
Я поганий вчитель.
Я залишаю своє робоче життя в школі та ставлю пріоритетом своє домашнє життя вдома. Я встановлюю межі, тому що я на гіркому досвіді зрозуміла, що вчителювання може і буде забирати все моє життя, якщо я це дозволю.
Завжди є електронні листи, на які потрібно відповісти.
Завжди є документація, яку потрібно заповнити або подати.
Телефонні дзвінки, які потрібно зробити.
Оцінки, які потрібно поставити.
Проєкти, які потрібно підготувати.
Клас, який потрібно організувати.
Я люблю вчителювати. Не зрозумійте мене неправильно. Але це не моя ідентичність. І цього не має бути. Бо саме тоді настає вигорання вчителя.
Перфекціоніст у мені трохи помирає, визнаючи це. Бо, звісно, я хочу ідеальний клас Pinterest з блогами та обліковим записом у Teaching Resources & Lesson Plans (найпопулярніший у світі онлайн-майданчик оригінальних освітніх ресурсів).
Але я також хочу мати міцні стосунки зі своєю дочкою, якій потрібна мама.
Стосунки з її татом, бо йому потрібна партнерка, яка буде поруч.
Я хочу пити каву з друзями та дивитися футбол на вихідних. Я хочу відвідувати дні народження. Подорожувати. Влаштовувати ігрові вечори. Все це.
Я хочу насолоджуватися своїм життям. Тож, можливо, погано так говорити. Але я краща вчителька, бо є «поганою вчителькою».
Я все ще радію вранці. Я все ще люблю бути тут. Я з нетерпінням чекаю на день і з оптимізмом дивлюся на робочий тиждень.
Я все ще люблю те, що роблю, і не змінила б нічого".
Освітній експерт:
Громовий Віктор
