Треба повернути нашим дітям право на нудьгу, яка є природною частиною людського буття. Для цього, зокрема, слід відмовитись від нав’язування вчителеві невластивої для педагога ролі аніматора.
Мова не йде про шкільне життя, яке сповнене надмірної нудьги. Ніхто не збирається агітувати за «сонне царство» в якому у всіх учасники освітнього процесу згасла іскра зацікавленості(драйву тощо).
Нудьга існує не для того, щоб когось покарати, а для того, щоб допомогти відновити зв'язок — із собою, своєю допитливістю та тим, що надає вашому життю сенсу.
Тож наступного разу, коли з’явиться нудьга, замість того, щоб поспішати її заглушити, спробуйте до неї прислухатися. Ви будете здивовані тим, про що вона насправді говорить.
Бо нудьга — це не збій у системі, а точка запуску.
Якщо ж дорослий(вчитель у школі чи батьки вдома) миттєво поспішає закрити дискомфорт якоюсь черговою розвагою(шоу, екраном смартфона тощо), мозок дитини не вмикається. Адже його просто годують готовим "дофаміном" не для, а замість освіти.
Так, з’являється дофамінова залежність – стан, коли людина відчуває потяг до задоволень чи інших стимулювальних дій, які призводять до викиду гормону дофаміну.
Якщо при появі найменшого сигналу від дитини «мені ну-у-удно», йде розвага (забава, туса тощо) дитина звикає споживати "швидкий дофамін". Вона вже сама не шукає собі заняття до душі, не пробує щось нове, не будує зв’язки з однолітками…
15–20 хвилин нудьги потрібні, щоб запрацювала власна уява без будь-яких зовнішніх підказок і стимулів. Якщо дорослий не втручається, спочатку, звісно, буде ниття і протест, а потім — самостійна гра, пошук якоїсь роботи тощо.
Нудьга корисна для мене, коли я її помічаю і думаю: о, мені нудно; мабуть, є щось інше, чим я хотів би зайнятися... Нудьга стимулює оригінальність, підштовхуючи мене до нових дій або нових думок.
Г'ю Пратер, американський письменник
Так, в житті буває нудно і це нормально. Найцінніше, що дорослі можуть дати дітям — не нескінченну стимуляцію, а простір для розвитку та напрацювання власної життєстійкості. Це відбувається тоді, коли поруч є дорослий, який не зависає над головою як «мама-гелікоптер» і не розважає як аніматор, а дає дитині шанс зустрітися з собою і почати самостійно думати(шукати спосіб дати собі раду тощо).
Коли дітей постійно розважають їм ніколи розслабитися, поміркувати, політати в хмаринках тощо. А це вкрай необхідно для їхнього розвитку.
5 неочікуваних переваг нудьги:
Нудьга покращує навички розв'язання проблем.
(Якщо залишити учнів на самоті, вони будуть змушені шукати рішення).
Нудьга веде до самопізнання
(Коли діти не мають чим зайнятися, вони запитують: «Що мене зараз приваблює?»).
Нудьга дозволяє бути присутнім у сьогоденні.
(Діти можуть відкривати та помічати речі, які зазвичай вважають само собою зрозумілими).
Нудьга сприяє розвитку самостійності.
(Дітям потрібен час, щоб самостійно розпоряджатися своїм часом і нести за нього відповідальність).
Нудьга навчає розмовним навичкам.
(Коли дітям нудно, вони разом обговорюють, діляться ідеями, слухають і йдуть на компроміси).
У англомовному сегменті Інтернету є багато ось таких матеріалів на тему «Чому нудьга корисна для учнів». https://www.weareteachers.com/benefits-of-boredom-in-classroom/
Право на нудьгу — це визнання того, що нудьга дає життєво важливий ментальний простір для творчості, саморефлексії та відновлення уваги.
Нудьга дозволяє активувати інший режим функціонування мозку, який призводить до нових зв’язків та ідей. Вона забезпечує тихий час для роздумів, допомагаючи нам зіткнутися з більш серйозними питаннями про сенс та мету навчання та життя.
Замість того щоб бути пасивними отримувачами зовнішніх стимулів, учні розвивають здатність до внутрішньої зосередженості та самоспрямування. А це саме те, що потрібно для протидії постійному цифровому стимулюванню та створення можливості для глибшого мислення.
Тому нашому розуму вкрай потрібна нудьга.
Як практично повернути дітям право на нудьгу?
Коли виникає нудьга, сприймайте її як сигнал, а не намагайтеся одразу її заглушити.
Один із методів: створіть «сектори для ігор». Для батьків це означає прості колекції іграшок у доступних місцях, щоб заохочувати самостійну гру дітей без нагляду дорослих.
Дід на моє скиглення «мені нудно» казав: зараз оркестр тобі найму?!
Я сам створив у ФБ групу «Ненудна дидактика» в якій зараз є 16,7 тис. учасників. https://www.facebook.com/groups/982959255233507
Ця група створена для розвитку WOW-потенціалу шкільної освіти, для спільного генерування та використання в освітньому процесі WOW-енергії(The Power of WOW).
Як домогтись WOW-ефекту на уроці для сучасних дітей цифрової епохи?!
Як не просто приємно здивувати, а викликати стійкий інтерес, потужну мотивацію до навчання, передбачити запити та побажання учнів?
Спроможність викликати WOW-ефект є визначальною рисою кращих навчальних закладів та одним з індикаторів якості освіти.
У кожного вчителя є свої WOW-напрацювання! Це персональний морально-педагогічний капітал. Але… Ще Бернард Шоу зазначав: "Якщо у вас є яблуко, і у мене є яблуко, і якщо ми обмінюємося цими яблуками, то у вас і у мене залишається по одному яблуку. А якщо у вас є ідея, і в мене є ідея, і ми обмінюємося ідеями, то у кожного з нас буде по дві ідеї". Тож, давайте цей капітал примножувати.
Але… Не все в освіті може бути WOW! Якщо ж ми «передаватимемо куті меду» з WOW-ефектами, це лише шкодитиме нашим учням.
Звісно, нудьга є не надто приємним відчуттям. Тому є страх нудьги.
Але насправді, відчуття нудьги є природною частиною людського буття. Це частина людського досвіду, тому нудьга може бути напрочуд корисною.
Наприклад, нудьга може бути тихим поштовхом, необхідним для дослідження чогось нового.
Наукові дослідження навіть показують, що вона підвищує креативність, даючи нашому розуму простір для блукання та зв’язування точок, які ми інакше могли б пропустити (Mann & Cadman, 2014).
Тож варто час від часу давати своєму розуму трохи простору для вільного блукання.
Дозвольте собі помріяти. Прогуляйтеся без телефону. Подивіться у вікно.
Дослідження показують, що ці неструктуровані моменти можуть спонукати до несподіваних ідей та розуміння (Mann & Cadman, 2014).
Вам не потрібно завжди робити щось «продуктивне» — іноді найпродуктивнішим є те, щоб дати своєму розуму волю.
Нудьга — не ворог. Вона радше тихий супутник, який час від часу вказує на те, що щось у вашому житті потребує уваги. Іноді вона просить тиші. Іншим разом вона просить змін.
Нудьга – це дар. Нудьга — це продуктивний стан. Це справжній друг творчості.
Багато письменників наголошували на важливості нудьги для свого творчого процесу.
Наприклад, Дж. К. Роулінг придумала ідею про Гаррі Поттера під час 4-годинної поїздки потягом з Манчестера до Лондона. Їй було нудно…
Я дійшов висновку, що свята нудьга — це вагома та достатня причина для винаходу свободи волі.
Френк Герберт, американський письменник-фантаст
Освітній експерт:
Громовий Віктор
