Несли, несли з чужого поля
І в Україну принесли
Великих слов велику силу,
Та й більш нічого.
Тарас Шевченко, І мертвим, і живим, і ненарожденним...
Лише один красномовний факт: понад 90% фінських вчителів залишаються в освіті протягом усієї своєї кар'єри.
А у нас? І чому так?!
А в нас втікають, особливо молодь. Бо який сенс працювати за копійки та хронічний стрес. А потім оці "терміново", "не так", "швидко", "курси підвищення" та купа іншого вилазять боком. Ну і найголовніше - немає поваги в суспільстві. Про вчителя згадують на день вчителя, а потім знову вчителі погані, не навчили, не виховали. То сенс залишатися...
Катерина Кушнірук
Як в Україні розставляють пріоритети щодо вчителя та вчителювання і як це роблять інші країни:
Вчителям довіряють
Інші країни: «Ось вам широка автономія та повна довіра».
Наприклад, в улюбленій агентами змін Фінляндії вся система освіти побудована на довірі, свободі та справжньому добробуті, а не нескінченних перезавантаженнях та прокачках вчителів.
Україна: «Ось вам «Абетка директора»(путівник «Як оцінювати в НУШ» тощо), методичні рекомендації та покрокові роз’яснення на пояснення».
Вчителям платять як професіоналам
Інші країни: «Платити вчителям гідну та конкурентні заробітну плату».
Україна: «Вчителі важливі. Хочете премію, пострибайте(візьміть участь у якомусь конкурсі метою якого є піар місцевих можновладців, приватного бізнесу чи просте «освоєння грантів»).
Як наслідок, «вимагають як з розумних, а платять як дурним».
Фінансування освіти — це не передвиборча технологія
Інші країни: «Інвестуємо в наші школи незалежно від політичної кон’юнктури».
Україна: «Згадуємо про необхідність виконувати «Закон про освіту» в частині заробітної плати лише напередодні виборів».
Вчителі не повинні бути супергероями (мучениками, серцевіддаваками тощо)
Інші країни: «Ти професіонал. Повертайся додому вчасно. Токсична продуктивність праці – пряма дорога до вигорання»
Україна: «А ви самі погодились працювати на таку зарплату. Ти знав, на що підписався…»
Менше навантаження, кращі результати
Інші країни: «Економія праці всіх учасників освітнього процесу є передумовою прогресу».
Україна: «Щоб життя вам не здавалось медом, ловіть оцінювання за групами результатів(прокачку з вебінарів та семінарів у режимі нон-стоп тощо).

Як ми використовуємо фінські рецепти успіху в шкільній освіті: візуалізація.
У їхній "формулі успіху" довіру до вчителя ми замінили на створення агресивного середовища навколо школи(головний привід для цього - боротьба з "поборами"), свободу на посилення різних форм пресингування і відвертого забемхування...
А так все добре, чудовий рецепт. Смачного!
Секрети успіху фінських вчителів:
• Глибока повага до професії вчителя у суспільстві.
• Серйозний відбір до елітної групи(потрапляє на навчання один із десяти охочих стати вчителем).
• Невпинна орієнтація вчителів на досконалість та інновації.
• Децентралізована система управління освітою.
Що з цього є в Україні?


Про наше «повзання навколо фінського стовпа». Бородатий анекдот.
Темна ніч. Біля входу до парку навколо ліхтарного стовпа на колінах повзає якийсь чолов’яга. Перехожий, який проходить повз нього, з подивом запитує:
- Що ти тут робиш?
- Хіба не бачиш?! Шукаю.
- Що шукаєш?!
- Свій гаманець.
- А де ти його загубив?
- Он там у парку.
- А чому ти тут шукаєш?
- Дурню, ти що не розумієш?! Тут же світло горить!


Якщо об'єднати "китайську" і "фінську" школу(взяти кількість учнів з китайської, а індивідуально орієнтовані педтехнології з фінської), вийде неефективний та і просто смішний гібрид слона і носорога.
Освітній експерт:
Громовий Віктор