Як мікрогрін об’єднав ліцей: історія студбізу EcoGreenBiz із Запоріжжя

У лютому 2021 року вихователька наукового ліцею Хортицької національної академії Анна Рассамакіна ввечері гортала стрічку новин. Вона шукала новий матеріал для позакласних занять з дітьми. На очі потрапило оголошення про програму StudBiz. Організатори пропонували створити з дітьми соціальне підприємництво у закладах освіти. У програмі був курс навчання та грант на купівлю обладнання.

Через рік у Запоріжжі почало працювати соціальне підприємництво у закладах освіти EcoGreenBiz, де Анна з учнями вирощували на продаж мікрогрін. Про шлях студбізу, плани та мрії на майбутнє молодих підприємців читайте далі у тексті.

Від ідеї до дії

«Не можна навчати дітей по якійсь методичці, треба чимось зацікавлювати їх. Ми з колегами знаходимось в постійному пошуці якихось інновацій. На той момент в мене у групі були діти середнього шкільного віку. Тому постало питання про збір команди старших дітей», – розповідає Анна про мотивацію створення студбізу.

Вона вирішила подати заявку на навчальну програму, а учні з радістю підхопили ідею. Разом з Анною вони почали досліджувати, чим можуть займатись. Адже студбіз — це не тільки про соціальну складову, але й про прибуток. Кошти вже потім можна спрямувати на розвиток ініціативи чи благодійність.

«Нам дуже сподобалась ідея "сіті-ферм". Коли вирощують рослини не у ґрунті, а у спеціальних контейнерах. І вони розташовані каскадом, вертикально. За таким фермерством майбутнє», – розповідає Анна.

«За умовами конкурсу треба було презентувати свою ідею – записати відеовізитівку. Ми виконали завдання: розповіли про наш ліцей та про себе, що хочемо вирощувати мікрозелень у вертикальній теплиці. І ми увійшли у 20-ку кращих, нашу команду запросили на наступний етап – навчання», – розповідає Анна.

На початку проєкту було приблизно 30 учнів, які хотіли займатись студбізом. Але активними виявилось значно менше дітей. Більшість не готові були працювати після уроків. Так залишилась вісімка, яка і стала основою команди соціального підприємництва у закладах освіти EcoGreenBiz.

«У кожного в команді були свої обов'язки. Ми обрали директором дівчину Анастасію – вона відповідала за усі організаційні процеси. Хто гарно малював – розробили наш логотип та стікер-пак. Ми одразу домовились про чергування: коли та хто має приходити дивитись, чи усе добре з врожаєм», – розповідає Анна.

Перша спроба

Для роботи EcoGreenBiz в ліцеї їм виділили окрему кімнату. На одній зі стін дорослі допомогли учням намалювати свій логотип, власноруч із палет зробили диванчик та купили стіл. Адміністрація закладу виділила на це кошти.

Взимку 2021 року команда отримала грант у 29 890 гривень. На частину грошей закупили насіння, приладдя для вирощування. Найдорожчою була гідропонна установка для рослин – її вирішили робити самі.

«Це така спеціальна шафа з металевих профілів, з системою поливу та освітленням. Вода циркулює по колу, а рослини ростуть на лляних килимках, без землі, – розповідає Анна. – Установку допомагали збирати батьки. А один з учнів разом з батьком зібрав систему поливу та освітлення до цієї установки. Так, щоб за потрібним часом можна було запрограмувати автоматичний полив та освітлення. Але треба було ходити контролювати це питання».

У грудні, коли усе було готово, учні з Анною висадили насіння, під'єднали установку та почали чекати два тижні. Результат їх не порадував – більшість насіння не проросло. Деякі контейнери довелось просто викинути.

«Не одразу можна виростити шикарний врожай, продати його. Ми навчаємося на помилках: додали води та світла. І спробували знову», – розповідає Анна.

Перший врожай купили вчителі ліцею та батьки, які приходили за дітьми. Один лоточок коштував від 50 до 70 гривень. Усім дуже сподобалась рослина Бораго, що на смак була як свіжий огірок.

«Ми навіть не встигали вирощувати зелень. Бо потрібно днів 10–14, щоб проросла. А нас через декілька днів після покупки вже питали про нову порцію», – згадує Анна.

Команді EcoGreenBiz вдалось реалізувати приблизно 70 лоточків із зеленню. Але за межі ліцею їх бізнес не встиг вийти – почався спершу карантин, а потім повномасштабне вторгнення. Більшість учнів з родиною поїхали з міста, справу довелось зупинити.

Маленькі кроки вперед

У 2022 році в Запоріжжі навчання в школах перейшло в онлайн-формат. А у жовтні у приміщення ліцею ще й влучила ракета. Обладнання EcoGreenBiz потрібно було кудись переносити.

«Вже не було змоги вирощувати рослини в ліцеї, та потрібно було хоч щось робити. Те, що змогли врятувати – привезли до мене додому. Установка два на два метри, її розібрати важко», – розповідає Анна.

У грудні 2022 року команда EcoGreenBiz здобула перемогу у Першій Всеукраїнській премії StudBiz Award. Її проводила громадська організація School of Me при підтримці Childfund Deutschland. Призом став грант у €1500 та 10 годин менторського наставництва.

Це допомогло відновити роботу соціального підприємництва у закладах освіти. Але обрали трохи інший напрямок: створення наборів для вирощування мікрогріну та продаж їх в Instagram.

«Зараз всім займаюсь переважно я сама, бо діти хто де. Деякі навіть в Америці, то з ними взагалі важко спілкуватись через різницю в часі. Коли в них ранок, в нас вже день закінчився. Але ми усе одно продовжуємо спілкування. В нас є чат, де можна записувати голосові повідомлення і слухати їх коли зручно», – розповідає Анна.

Потроху студбіз EcoGreenBiz відновлюється. Учасники команди роблять акцент на інформаційній роботі: брали участь у виставці шкіл міста, домовились провести майстер-клас для молодших дітей, яким подарували набори для вирощування гороху. Також (поряд з укриттям) у педагогічному коледжі їм виділили кімнату, куди можна перевезти установку та почати вже більш масове виробництво.

Дохід від проданих наборів частково вкладали в насіння (редис, горох, соняшник), купили контейнери з кришками, та додали до наборів декоративні дерев’яні ящички. Вийшла така собі «домашня грядка». Близько 3 тисяч гривень віддали волонтерам на потреби ЗСУ та 5 тисяч гривень – на заміну вікон в ліцеї.

«Навіть на початковому етапі наша робота у студбізі гарно вплинула на дітей. Наприклад, дівчина Олена займалась розробкою сайту, логотипу та поліграфії – продовжила розвиватись у цьому напрямку. А хлопець Сашко, який із сім'єю поїхав до Америки, надсилає фото, де він вирощує мікрогрін в тарілці. Діти хоч і поїхали, але вони мотивовані та згуртовані. Вони вміють працювати у команді, навчились заробляти гроші, спілкуватися з клієнтами. Побачили як ведеться бізнес, як розробляється бізнес-план, як робляться фінансові звіти», – ділиться Анна.

У планах команди EcoGreenBiz – розширення асортименту. Вони вже підготували набори для дітей. Це яскраві картонні будиночки-конструктори, в які можна поставити контейнер із насінням. Діти з батьками можуть самі вирощувати мікрогрін. Зараз досліджують вид капусти "кейл", що не популярний ще в Україні. Ця рослина витримує до -15°. Це ідеально для нашої зими, а для вегетаріанців – взагалі скарб.

«Мрію, що у нашої команди буде колись «сіті-ферма», де можна буде працювати, вирощувати не тільки мікрогрін, а й салати. Щоб до нас люди приїжджали на екскурсію, дивилися як це все відбувається, з чого це все починалось, які у нас великі масштаби», – розповідає Анна. – «Але це все поки тільки в мріях. Я сама це не потягну. Бо потрібні не тільки діти, а ще й дорослі».

Поради від Анни Рассамакіної для тих, хто хоче створити соціальне підприємництво у закладах освіти:

• Починайте справу тільки тоді, коли готові взяти на себе відповідальність. Студбіз займає багато особистого часу, але якщо вже взялись – то йдіть до кінця.

• Діти у студбізі – це рівноправні партнери. Усі питання вирішуйте разом з дітьми – спілкуйтесь, обговорюйте ідеї та розподіляйте обов'язки.

• Оформлювати студбіз краще як громадську організацію, яка працює без прибутку. А гроші від реалізації товару мають йти на організаційну діяльність. Усі можливості перенаправлення коштів мають бути прописані у статуті.

• Дорослий має взяти на себе роботу зі звітами в податкову та бухгалтерію.

• Підтримуйте мотивацію та інтерес дітей, бо наново поновити їх важче. Для учнів участь у студбізі – додаткове навантаження, особливо, якщо це випускні класи.