«Кожне слово вихователя повинно нести в собі добро, справедливість, красу – в цьому суть наших повчань. У цій справі немає дрібниць. Одне ваше слово може зруйнувати в дитини віру у вас як вихователя, збентежити дитячу душу».
В. О. Сухомлинський.
Чому професія вихователя є важливою у сучасному суспільстві ?
Вихователь – найблагородніша та найкраща професія у світі. Роль вихователя у розвитку особистості важко переоцінити, адже саме вихователь є першою людиною, яка знайомить дітей із навколишнім світом, помічає індивідуальні здібності й творчий потенціал кожного малюка. Крім того, педагог повинен захопити, зацікавити і розвинути пізнавальну активність дошкільнят.
Дитина в дошкільному віці дуже залежить від ставлення до неї дорослих людей. Тому дітям потрібно постійно отримувати підтримку, інтерес і увагу дорослого до її справ і проблем. Попит на молодих, творчих, креативних вихователів зростає з кожним роком. На мій погляд, професія вихователя – відповідальна професія, яка є найбільш важливою у сучасному суспільстві.
Чому я обрала професію вихователя ?
Я мріяла стати вихователем ще з дитинства. Коли мені було шість років, відвідувавши дитячий садок, вихователь був для мене не лише педагогом, а й другом, помічником і порадником, він став для мене справжнім прикладом для наслідування. Закінчивши школу, я точно знала, що хочу працювати в освітній установі, тому вступила до педагогічного університету.
Я обрала професію вихователя для того аби щиро любити свою справу, своїх вихованців, не тільки знайомити їх з чимось новим, а й вчитись у них самих. Звичайно, бути педагогом – складно, але це те, що може приносити задоволення і радість.
Моя майбутня професійна діяльність
У своїй майбутній професійній діяльності я б хотіла володіти усім комплексом властивостей педагогічної майстерності (професійними знаннями, педагогічними здібностями, професійними уміннями).
Професійні знання вихователя - це основа педагогічної майстерності. Вихователь закладу дошкільної освіти повинен мати ґрунтовні знання з гуманітарних, соціально-економічних, фундаментальних і професійно орієнтованих дисциплін.
Вихователь ЗДО повинен володіти такими знаннями:
Методологічними | знанням загальних принципів вивчення педагогічних явищ, закономірностей соціалізації виховання і навчання; |
Теоретичними | знанням цілей, принципів, змісту, методів і форм педагогічної діяльності і закономірностей формування і розвитку особистості дитини дошкільного віку; |
Методичними | знанням методик виховання і навчання дітей дошкільного віку; |
Технологічними | знанням способів і прийомів виховання і навчання дітей дошкільного віку, тобто володіння педагогічною технікою |
Педагогічні здібності вихователя - це індивідуальні особливості вихователя, від яких залежить успішне виконання педагогічної діяльності. Здібності не даються від природи в готовому вигляді. Велике значення у їх формуванні мають задатки. Здібності можуть формуватися в певних соціальних умовах, у процесі засвоєння, а потім і творчого застосування знань, умінь і навичок.
Педагогічна техніка (професійні уміння вихователя) - здобута на основі досвіду, знання здатність належно здійснювати педагогічну діяльність; готовність до практичних і теоретичних дій, які виконуються швидко, точно і свідомо на основі засвоєних знань і життєвого досвіду.
Педагогічна техніка вихователя ЗДО передбачає такі групи вмінь:
1) уміння самопрезентації вихователя;
2) уміння взаємодіяти з вихованцями, їхніми батьками і колегами;
3) уміння самовдосконалювати педагогічну техніку.
Представлення власного досвіду
Під час навчання в університеі я здобула певні педагогічні знання й уміння, які активно використовувала при проходженні виробничих практик. Так, я проходила практику у ранній, молодшій та середній дошкільній групі у закладах дошкільної освіти м. Вінниці. Зокрема, спостерігала за навчально-виховною діяльністю вихователів та здійснювала власну викладацьку діяльність з основних, інших видів організації життєдіяльності дітей й досліджувала психологічні особливості дітей раннього, молодшого й середнього дошкільного віку.
Протягом проходження практик я сумлінно готувалась й проводила різноманітні заняття, ігри, цільові прогулянки, бесіди, спостереження; здійснювала індивідуальну роботу з окремими дітьми. При проведенні занять враховувала індивідуальні, вікові й психологічні особливості кожної дитини у групі. Намагалась активно взаємодіяти з дітьми та вихователями.
Виробничі практики проходили успішно, із дотриманням індивідуального плану та чіткою організацією основних моментів життєдіяльності дітей у закладах дошкільної освіти. Таким чином, я реалізувала власні науково-методичні знання, удосконалила навички практичної, дослідницької діяльності й закріпила впевненість у правильності вибору професії.
