«Життя і театр»
Театр ... В уявленні багатьох - це барвисте дійство, декорації, оксамитовий завіс і, звичайно, герої. Герої позитивні і негативні. Красуні і чудовиська. Попелюшки і Медеї. Ми йдемо в театр не тільки для того, щоб просто відпочити від звичної суєти, а й отримати якісь емоції. Захопитися або обуритися вчинками героїв на сцені. Але ж спектакль (в цьому місці мені хочеться зробити застереження, хороший спектакль) - це не тільки емоції, це підручник або школа життя. Подивившись таку постановку і виходячи із залу, ми будемо трішки іншими. Ми чогось навчилися, отримали відповідь на якесь питання.
Так часто буває в нашому житті, що ми граємо різні ролі. Інколи дуже кумедні, а іноді ще й надто серйозні. Мабуть, це залежить від того, як ми налаштовані в даний момент, які маємо думки, чи натхнення в нас живе, чи ми просто течемо по життю, не прикладаючи до цього аж нічого… Все залежить від нас самих. І тому наше «життя і театр» крокують поряд, в тандемі доповнюючи один одного. Добре це, чи погано, не нам судити, розсудить саме життя.
І тому ми часто задаємося думкою, в чому ж є призначення театру і як він допомагає кожному із нас в житті? Чи всі грають якісь ролі, а може комусь це і не потрібно? І чи потрібно повсякчас зростатися з роллю, яку ти граєш в даний момент? Цікаво було б почути ваші думки.
