Перш ніж продовжити сторінку блогу, виникло питання, а де ж брати ті вільні години розвитку психологу, у якого булінги, сімейні насилля, торгівлі людьми та багато такого всього різного і “дуже цікавого”… а так хочеться, щоб було більше позитивного, яскравого, ніжнішого та доброго і де то воно таке ходить? І тому виникла така тема жарт, чи сейозність, а може все в гармонійному тандемі?
Що таке серйозність? Припустимо, людині доручили якусь справу і попросили поставитися до цього серйозно. Це означає - з підвищеною увагою і контролем. Це означає, що не слід лінуватися і допускати помилок. У серйозної людини завжди підвищений контроль над ситуацією, серйозна людина не допускає можливості її руйнування…
Постійна серйозність - це повне перемикання на людську логіку. Людська логіка тісно пов'язана зі свідомістю, яка намагається керувати навколишнім світом, контролюючи і підпорядковуючи його собі. А коли цей контроль стає надмірним, тоді виходить, що людина начебто не порушує вищих законів, але при цьому, по суті справи, постійно бореться зі світом, який її оточує.
А що ж таке жарт?
Жарт - це несподівана ситуація. Жартуючи над людиною, ми ставимо його в ті умови, яких він не очікував, тобто руйнуємо його звичне бачення світу. Будь-то анекдот, чи щось інше - це руйнування ситуації. Ми сміємося тоді, коли начебто слід плакати. Сенс анекдотів в тому, щоб зберегти гарний настрій, коли людині погано. Прихильність до гумору - це ознака незалежності від навколишнього світу. У людини з гумором висока внутрішня енергія і життєздатність, він вміє приймати руйнування звичного і стабільного, приймати несподівану ситуацію. А серйозність не допускає ніякого руйнування.
Отож, якщо є бажання, то давайте обговоримо, що ж потрібно більше людині серйозність, чи гумор ?! Або все разом? Як ви ставитеся до серйозних людей і навпаки до жартівників? А себе до якихось відносите?
