«Де плуг пройшов – там тирса не росте,
Де зорано – там не гніздиться стрепет»
Територія Сумської області, як і подібні густонаселені регіони зазнає інтенсивного антропогенного впливу. Відбувається процес збіднення ландшафтного біорізноманіття, зникають або вимирають внаслідок руйнування місць їх поширення найбільш вразливі види. Одним з пріоритетних напрямків роботи Департаменту екології та природних ресурсів Сумської обласної державної адміністрації є заповідна справа.
Заповідання – взяття під охорону держави – сьогодні є однією з дієвих форм охорони цінних природних об’єктів і територій. Створення заповідних територій необхідне для збереження цінних видів рослинного і тваринного світу, унікальних ландшафтів, геологічних об’єктів тощо.
Природно-заповідний фонд Сумської області налічує 260 заповідних територій та об’єктів загальною площею 176508,7 га, що становить 7,4 % від площі області. Відсоток «заповідності території» області дещо вище середнього показника по Україні – 6,3%, проте значно нижче середньоєвропейського рівня. Державною стратегією регіонального розвитку на період до 2020 року, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 385, передбачено збільшення площі заповідних територій Сумської області в найближчій перспективі до 15%, а до 01.01.2021 – до 18%.
Серед заповідних об’єктів області нині є: 2 національні природні парки, 1 природний заповідник, 10 заказників загальнодержавного значення та 6 об’єктів загальнодержавного значення інших категорій. Серед об’єктів місцевого значення – 1 регіональний ландшафтний парк, 90 заказників, 98 – пам’яток природи, 20 парківпам’яток садово-паркового мистецтва, 3 – дендропарки, 3 – ботанічні сади, 26 – заповідних урочищ.
Природно-заповідний фонд України – це "золотий запас" української природи, фонд, у якому зібрані найцінніші природні скарби: ліси і степи, болота і гори, скелі і печери, ріки і моря, заплави і навіть пустеля.
Тут найкраще збережені природні екосистеми та різноманіття флори і фауни, а також колекції рослин і тварин, зібрані в садах і парках.
Коли ми мандруємо рідним краєм, то не задумуємося про охорону природи, вимоги законодавства і рідко згадуємо, що ця чудова місцина має статус національного природного парку чи заказника.
За збереженням кожної такої території, квітки, тваринки чи інфраструктури, якою ми користуємося – велика команда людей, яка працює над збереженням природи.
Території природно-заповідного фонду бувають природними – це природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи і заповідні урочища.
А також бувають штучного походження – ботанічні сади, зоологічні парки, дендрологічні парки; парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва.
Згідно з базовим Законом у сфері заповідної справи "Про природно-заповідний фонд України", природно-заповідний фонд становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об’єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища, які охороняються як національне надбання. Цей фонд є складовою частиною світової системи природних територій та об’єктів, що перебувають під особливою охороною.
Презентація
https://naurok.com.ua/prezentaciya-prirodno-zapovidniy-fond-ukra-ni-163031.html
Території та об’єкти природно-заповідного фонду України класифікуються за одинадцятьма категоріями:
сім природного походження – природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи і заповідні урочища
та чотири рукотворні (штучного походження) – ботанічні сади, зоологічні парки, дендрологічні парки; і парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва.
Існують вирази стосовно заповідних територій та об'єктів – "загальнодержавного" чи "місцевого значення". Насправді це стосується рівня ухвалення рішення стосовно їх створення, управління і фінансування заходів зі збереження цих територій, а не їх значення для Природи в цілому.
Території та об’єкти природно-заповідного фонду потребують належної уваги, охорони і збереження, встановлення певних правил стосовно їх управління, спеціального режиму охорони та використання, з урахуванням їх категорії, класифікації та цільового призначення – зазвичай ці "правила" викладені в рішеннях стосовно створення таких територій та об'єктів, в положеннях про них або в їхніх проєктах організації території.
«Озеро Шелехівське» - гідрологічна пам’ятка природи загальнодержавного значення. Це природне озеро на дні глибокої, вкритої лісовою рослинністю балки на правому корінному березі р. Псел на північ від с. Межиріч. Оголошено територією ПЗФ 28.07.1970. Площа пам’ятки природи 7 га. Дане гідрологічне утворення має джерельний тип живлення та виникло в результаті зсувів земної поверхні під час танення льодовика. Навколо території пам’ятки природи розташовується територія гідрологічного заказника місцевого значення «Шелехівський».
https://www.youtube.com/watch?v=SwBzSCLl-qk
«Шелехівський» - гідрологічний заказник місцевого значення. Знаходиться в лісовому фонді ДП «Лебединський лісгосп», Межиріцьке лісництво, на північний захід від с. Межиріч. Оголошено територією ПЗФ 19.08.1991. Площа 481 га. Лісові масиви заказника представлені дубовими, березовими, сосновими, липовими та вільховими насадженнями. Панівними є діброви, переважають штучні насадження середнього віку, близько 5 % займають стиглі деревостани. На більшості ділянок панують кленово-липово-дубові ценози. У травостої найбільш звичайні зірочник лісовий, яглиця звичайна, осока волосиста, фіалки дивна та шершава, копитняк, глуха кропива крапчаста, розхідники звичайний та шорсткий, у тальвегах балок панує кропива. На знижених ділянках поблизу озера поширення набули вільшняки, де зростають папороть жіноча, осоки побережна та гостровидна, півники болотні, гадючник в’язолистий, кропива дводомна та інші.
«Ворожбянський» - гідрологічний заказник місцевого значення. Заказник розташований обабіч берегів р. Псел в південно-західній частині Сумського та в східній частині Лебединського районів Сумської області. Загальна площа – 2948,1 га (Лебединська громада – 396,1 га; Сумський район – 2552 га). Оголошено територією ПЗФ 25.12.1979. Територія заказника являє собою цілісний лісовий масив, складений корінними угрупуваннями (ліси соснові, сосново-дубові та березові), а також похідними угрупуваннями (сосново-березові і тополеві лісові культури), що розташований між селами Шпилівка, Патріотівка, Ворожба, Низи на землях Низівської селищної, Шпилівської сільської рад Сумського району та Ворожбянської сільської громади.
«Галине болото» - гідрологічний заказник місцевого значення. Знаходиться в болотяно-лісовому масиві заплави р. Псел на відстані 2,5 км на захід від центру с. Великий Вистороп. Площа 220 га. Оголошено територією ПЗФ 28.12.1992. «Перелісківський» - гідрологічний заказник місцевого значення. Заболочена ділянка серед каналів в басейні р. Легань, притоки р. Псел. Розташований на південному заході від с. Великий Вистороп, в урочищі «Григорівщина». Площа – 26 га. Оголошено територією ПЗФ 21.12.1981 з метою збереження в природному стані болотного масиву, підтримання рівня ґрунтових вод, охорони тваринного і рослинного світу.
«Бобрицький» - гідрологічний заказник місцевого значення. Заказник знаходиться в заплаві р. Бобрик між с. Бобрик та с. Московський Бобрик. Площа 34,24 га. Оголошено територією ПЗФ 18.12.1985 з метою підтримки гідрологічного режиму р. Бобрик, збереження в природному стані ландшафта і забезпечення оптимальних умов для існування диких тварин.
«Озеро Семиверстне» - орнітологічний заказник місцевого значення. Знаходиться в південносхідній частині Сумського району Сумської області. Площа 74,2 га. Оголошено територією ПЗФ 26.05.2004. Територія заказника являє собою велике заболочене зниження, що лежить біля підніжжя лівого корінного берега долини р. Псел і знаходиться між населеними пунктами: м. Лебедин, с. Рябушки, с. Будилка. «Довге» - ботанічний заказник місцевого значення. Територія заказника являє собою балку із степовою рослинністю, що розташована на захід від с. Грунь. Загальна площа – 64 га, з них 55,6 га входить до складу природного заповідника «Михайлівська цілина». Оголошено територією ПЗФ 27.06.2008.
«Грушевський» - ботанічний заказник місцевого значення. Знаходиться в південно-західній частині від с. Грушеве Червленівської сільської ради. Оголошено територією ПЗФ 27.06.2008. Загальна площа 33,5 га, з них 28,1 входить до складу природного заповідника «Михайлівська цілина». Територія заказника являє собою ділянку лучного степу, збережену від розорювання і заліснення в балці. «Лозовогрушевий» - ботанічний заказник місцевого значення. Оголошено територією ПЗФ 27.06.2008. Загальна площа 44 га, з них 42,2 входить до складу природного заповідника «Михайлівська цілина». Заказник являє собою балку зі збереженою степовою рослинністю між селами Лозово-Грушеве та Олександрівка. «Пристайлівський» - ботанічний заказник місцевого значення. Знаходиться на території Пристайлівської сільської ради поблизу с. Гірки. Загальна площа 37,8 га, з них 35,5 входить до складу природного заповідника «Михайлівська цілина». Оголошено територією ПЗФ 27.06.2008. Територія Заказника являє собою ділянку лучного степу в балці, збережену від розорювання і заліснення.
«Катеринівський» - ботанічний заказник місцевого значення. Знаходиться в на території Катеринівської сільської ради. Загальна площа 773,1 га, з них 511,5 входить до складу природного заповідника «Михайлівська цілина». Оголошено територією ПЗФ 09.07.2009.
«Відслонення пісків Полтавського ярусу» - геологічна пам’ятка природи місцевого значення. Знаходиться на північно-західній околиці с. Михайлівна. Площа 5 га. Оголошено територією ПЗФ 28.07.1970. Пам’ятка природи являє собою геологічні відслонення на двох вертикальних стінах ґрунту, справа від автодороги м. Лебедин – м. Суми, та на віддалі до 250 м від нього на яружному обриві. Прошарки яскраво-червоного піску Полтавського ярусу берекської свити мають потужність 0,5-1,3 м. «Межиріцька шовковиця» - ботанічна пам’ятка природи місцевого значення. Знаходиться в центральній частині с. Межиріч, навпроти входу в сільську церкву. Площа 0,02 га. Оголошено територією ПЗФ 28.01.2003. Дерево шовковиці білої унікальне за віком та параметрами (вік – 350 років, висота – 21 м, обхват на висоті 1,3 м – 549 см).
«Дуб в с. Будилка» - ботанічна пам’ятка природи місцевого значення. Знаходиться в центральній частині с. Будила, по вул. Садова, буд. 5, на подвір’ї житлового будинку. Площа 0,01 га. Оголошено територією ПЗФ 23.12.1981. У пам’ятці природи охороняється поодинокий унікальний за віком та параметрами дерево дуба черешчатого (вік – 350 років, висота – 25 м, обхват на висоті 1,3 м – 530 см). «Криниця графа Капніста» - гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення. Знаходиться неподалік від західної околиці с. Михайлівка на території Михайлівської сільської ради, в заплаві р. Псел. Площа 1,0 га. Оголошено територією ПЗФ 27.07.2007. Пам’ятка природи являє собою ділянку лісового насадження з самовитічним джерелом води доброї питної якості, пов’язане з історією краю та ім’ям місцевого поміщика, благодійника та мецената графа Капніста.
«Петрівські дуби» - ботанічна пам’ятка природи місцевого значення. Знаходиться на північній околиці с. Михайлівка на крутому схилі правого корінного берега р. Псел. Площа 1 га. Оголошено територією ПЗФ 27.07.2007. Пам’ятка природи являє собою ділянку лісових насаджень з місцем зростання унікальних за віком та параметрами дерев дуба черешчатого в кількості 3 од. (вік – близько 350 років, висота – до 25 м, обхват на висоті 1,3 м – 437-510 см), що пов’язані з перебуванням у цій місцевості російського царя Петра І під час подій російсько-шведської війни 1707-1708 рр.
Література
https://naurok.com.ua/prezentaciya-prirodno-zapovidniy-fond-ukra-ni-163031.html
