Доки реальні подорожі залишаються примарною забаганкою під час війни у нашій державі, технології дозволяють юним туристам завітати майже в будь-який куточок планети. Ми звикли подорожувати Європою, відпочивати на курортах Туреччини та Єгипту, навіть їздити до країн Азії, завдяки хорошій рекламі й флеру екзотичності. Однак зовсім нічого не знаємо про свій рідний край.
Тож, я запрошую вас в онлайн подорож рідним краєм.
Київ - столиця України, одне з найбільших і найстаріших міст Європи. Згідно з традиційними легендами, назва Києва походить від імені Кия — найстаршого з трьох братів, яких вважають засновниками міста.
Одна з цих легенд дійшла до нас у літописі ХІІ ст. «Повість временних літ». Очевидно, що місто сягає історії у добрих кілька тисяч років. Так, у Матенадарані (вірменському сховищі давніх рукописів) виявили документи, в яких Київ як поселення згадується 2500 років тому.
Кременець (Тернопільщина) - за деякими джерелами, Кременецька фортеця була збудована за дохристиянських часів у VIII—IX століттях; існує гіпотеза, що після утворення в IX столітті Київської держави, поселення увійшло до її складу. Згадки про Кременець є у польських енциклопедичних словниках під 1064 роком. У 2007 році в центрі старовинного міста археологи розкопали залишки давньої будівлі, датованої Х століттям. З Кременецькою фортецею пов'язана легенда про дівчину Ірву, згідно з якою авари штурмували місцеву фортецю, яку обороняли дуліби.
Луцьк (ст. назва Лучеськ) - вперше згадка про Луцьк з'явилася у Іпатіївському літописі (датована 1085 роком), який вже тоді вказав на досить істотний розвиток міста.Близько 1000 року Володимир I Великий приєднав Волинь до Київської Русі і збудував у Луцьку фортецю. Луцький замок зберігся і тепер там є унікальний музей дзвонів.
Ніжин - вперше у писемних джерелах згадується у літописі “Повість минулих літ” за Іпатіївським списком під 1078 р. у контексті подій міжусобної битви між руськими князями. Перша назва Ніжина була «Ніжатин» (від давньословянського чоловічого імені «Ніжата»), а місцевість носила назву «Ніжатина Нива».
Хоча існує і інша версія, за якою битва між руськими князями відбулася на незжатій ниві. Після чого так і почала називатися місцевість, де розташований теперішній Ніжин.
Полтава відзначила 1115-річчя. Місто, засноване слов'янами, є старшим за Чернігів. Сучасна Полтава походить від найменування річки Лтава, правої притоки Ворскли, (й згодом похідне «По-Лтава» себто По Лтаві) що текла Мазурівським яром на Поділ. Офіційним часом заснування Полтави згідно з археологічними дослідженнями вважається 899 рік.
Ромни (Сумська область) - вперше згадав Володимир Мономах у своєму "Повчанні" більш, як 1110 років тому. Первісна назва міста — Ромен, тотожна назві відомої квітки.
Хотин відомий своєю славною фортецею над Дністром, однак саме місто має більш як 1000-літню історію. Місто переходило від однієї європейської держави до іншої. А тепер із його фортеці можна побачити одразу три області: Чернівецьку, Хмельницьку і Тернопільську.
Чернігів існує на українській землі понад 1100 років. В історичній документації про місто згадали у 907 році в "Повісті временних літ". Та є й археологічні свідчення, що підтверджують існування поселень ще до IX століття.
Переяслав-Хмельницький існує на карті України понад 1100 років. Згідно з легендою, саме тут билися русичі з печенігами, і кожум'яка Ян переміг супротивника в бою один на один. Після цього населений пункт і був назвав Переяславом, що означає "перейняв славу". Мешканці цього міста прагнуть повернути містові давню назву Переяслав.
Віртуальна екскурсія Україною. Визначні місця України.
https://www.youtube.com/watch?v=xTt8IWM5i34
Онлайн подорож Сумщиною.
Сумщина Incognita. ТОП-4 найцікавіших місць Сумщини
https://www.youtube.com/watch?v=da76f8Yrzhk
Посульські кургани
Скіфські кургани зустрічаються по всій території сучасної України. Однак їхня кількість на Сумщині настільки велика, що вчені виокремили цілу групу — Посульські кургани. Знаходяться скіфські поховання VI-V століть до нашої ери в Роменському районі, неподалік сіл Пустовійтівка і Великі Будки. Під час мандрівки вам зустрічатимуться дерев’яні мальовничі місточки, зовсім не схожі на безпечні. Але місцеві заспокоюють: «Не бійтеся, тут і трактори їздять». Перевірено — їхати можна!
Пам’ятник мамонту
Перший і довгий час єдиний пам’ятник мамонту в світі теж знаходиться в Сумській області. Точна адреса — село Кулішівка Недригайлівського району. Ця пам’ятка має надзвичайну історію, зіткану з таємниць та дивовижних збігів («День» також писав про неї у статті «Полювання на мамонтів»). У 1839 році граф Юрій Головкін захотів збудувати в Кулішівці ґуральню. Під час роботи сільські робітники наштовхнулися на кістки мамонта, якого вони сприйняли за величезне чудовисько. В середині XIX століття, коли наука археологія ще тільки розвивалася, лише дуже освічені люди могли зрозуміти цінність подібних знахідок. На щастя, граф був із таких. Він викликав до Кулішівки свого друга — доктора медичних наук Івана Калиниченка. І за два тижні розкопок вчені зібрали два повні скелети мамонтів! Отже, тут вперше були знайдені рештки мамонта на території України. А в 1841 році граф, не жалкуючи грошей, звів у Кулішівці оригінальний пам’ятник на честь наукового відкриття.
Глухів
Звісно, неможливо бути на Сумщині й не відвідати одне з найстаріших міст України — Глухів. Колишня гетьманська столиця багата на величезну кількість архітектурних пам’яток, шість із яких мають національне значення.
БАШТА ВОДОГОНУ В ГЛУХОВІ
У Глухові бажано залишитися на кілька днів, аби встигнути все і досхочу насолодитися його історією. Прогулятися пішохідною частиною головної вулиці міста. Піднятися на башту водогону, подолавши 186 сходинок в один бік, аби оглянути Глухів із висоти. Відвідати Миколаївську церкву, в якій обирали трьох гетьманів України — Івана Скоропадського, Данила Апостола та Кирила Розумовського. Cаме тут проголошували анафему ще одному відомому гетьману — Івану Мазепі. Не оминути Трьох-Анастасіївську церкву, збудовану братами Терещенками. Побачити червоний корпус Глухівського університету, де навчався Олександр Довженко. А після знайомства з Глуховом — виїхати з міста через Київську браму назустріч новим враженням.
Михайлівська церква
Важко уявити подорож Сумщиною без зупинки в давньому містечку Вороніж, заснованому ще в 1177 році. Саме тут вже чотири віки стоїть церква, яку називають архітектурним шедевром Лівобережжя. Михайлівська церква була збудована в 1776 — 1781 роках у стилі популярного на ті часи козацького бароко. Втім, храм має свою родзинку: синтез архітектури зі скульптурою, що робить сакральну споруду напрочуд оригінальною. Автор проєкту залишається для нас невідомим, але припускають, що ним міг бути видатний український архітектор Іван Григорович-Барський, «батько» київської Покровської церкви та собору Різдва Богородиці в Козельці. Окрім того, у Воронежі народився Пантелеймон Куліш, і минулого року тут був встановлений прегарний пам’ятник автору першого історичного роману в українській літературі.
Яблуня-колонія
Сумська область може похвалитися не тільки архітектурними пам’ятками, а й ботанічними. Ось у місті Кролевець є природне диво, яке не має аналогів в Україні, — яблуня-колонія. Яблуневий кущ із гілками, переплетеними, наче змії, безсумнівно приваблює своєю химерною формою. Втім, він також має неперевершену здатність до самостійного вкорінення гілками, отже — до продовження життя. Для поціновувачів літератури додам: у Кролевці народився видатний український перекладач Микола Лукаш і неодноразово бував, і навіть жив, Тарас Шевченко.
Вежа Шухова
Конотопська вежа Шухова стоїть фактично в центрі міста і вже не дивує нікого з місцевих. Колишня водонапірна вежа була пошкоджена в часи Другої світової війни, тоді ж перестала функціонувати, а сьогодні, на жаль, поступово руйнується. Але насправді вона заслуговує на реставрацію та величезну увагу, зважаючи на своє авторство.
КРУГЛИЙ ДВІР У МІСТІ ТРОСТЯНЕЦЬ
Романтичності Тростянцю додає і його історія. Скажімо, Круглий двір колись був цирком, у вежах якого жили артисти і балерини з кріпацького театру. А в палаці, що розташований поруч у парку, зупинявся Петро Чайковський і написав там свій перший симфонічний твір. Сьогодні в палаці діють краєзнавчий музей, художня галерея і навіть музей шоколаду. Останній з’явився невипадково, адже Тростянець славиться також шоколадною фабрикою, яка випускає всім знані «Корону» і «Мілку».
Приємної онлайн подорожі!
