Одним із цікавим звичаєм наших предків є закликання Весни. У своїх легендах та казках українці уявляли Весну дівчиною з вінком квітів на буйних косах. Вважали , що вона володіє величезними скарбами. Скарбами були тепле сонечко, дощик і буйна зелень. Ці дари пишноволоса красуня приносила людям. Щоб їх отримати, наші предки кликали закликали Весну.
Закликали весну, як правило, діти, дівчата й жінки. Вони виглядали її вранці, до сходу сонця. Весну запрошували піснями. Люди не тільки чекали дарів весни,але й самі давали їй подарунки. Діти носили в руках зроблену з дерева ластівку. Вони ходили з нею від хати до хати й прославляли весну,що надходить. Діти також насаджували на довгі палиці спечених з тіста пташок і бігали,закликаючи весну. Ці пташки символізували жайворонків, які поверталися з вирію.
Весна була символом життя. Зима - смерті. Тому закликання весни було своєрідним намаганням людей перемогти смерть. Разом з птахами з вирію на землю поверталися душі померлих . Наші предки вірили, що зима ходить землею у вигляді Марени або Мари. Марена морила землю стужею, а людину – холодом і голодом.
Щоб перемогти Марену, її солом’яне опудало з плачем несли до річки, кидали у воду й топили. Люди вірили , що тала вода несла Марену до сонячної Ра – річки, де земля межувала з небом. Там Марена зустрічала душі померлих.
Вони теж перепливали Ра - річку й вертали у вирій. За легендою,кожна душа мала з собою грудочку рідної землі , щоб потім з птахами повернутися додому.
Весняні свята на Україні. Презентація
Обретіння
Відзначається 9 березня. Це свято знайдення голови Івана Хрестителя. Народ каже, що цього дня, птахи повертаються з вирію. Першою пташкою, яка сповіщає нам прихід весни, є жайворонок. О цій порі прилітають граки і влаштовують свої гнізда на високих деревах.
Слідом за граками повертаються додому дикі гуси. Існує такий звичай: коли діти вперше навесні побачать диких гусей, вони мають підкинути догори сіно та прокричати: „ Гуси, гуси, ось вам на гніздечко,а нам на здоров’ячко! “.
Масляна
Масляна символізує проводи зими та зустріч із весною.За церковною традицією тиждень називається сирним або м’ясопусним – через набір страв, які прийнято готувати протягом цього періоду. Це свято не закріплене за певним днем на календарі, воно відзначається протягом останнього тижня перед Великим постом. Головною їжею українців наМасляну були млинці зі сметаною, вареники зсиром, гречані млинці та інша обрядова їжа.У сучасному житті своє місце знайшло свято Весни (або проводи зими). Розважальну частину свята складають народні ігри та звичаї.
Явдохи
14 березня християнська церква вшановує пам'ять святої Євдокії. Саме цей день, за народними традиціями, вважається першим днем весни. Із цим днем старі люди пов’язують повернення ластівок з вирію. Діти, уперше побачивши навесні ластівку, беруть жменю землі, кидають її вслід ластівці –„ на гніздо“, будучи переконаними, що це прискорює прихід весни.
День сорока святих мучеників
22 березня вшановують пам'ять сорока святих мучеників. За народними уявленнями, ще попереду можуть бути сорок морозів. У цей день, а також на Явдохи й на Теплого Олекси люди закликали весну. Батьки робили дітям дерев’яні іграшки – ластівки, які діти носили з хати до хати, прославляючи й закликаючи весну.
Теплий Олекса
30 березня – Теплого Олекси. За народними традиціями це свято пасічників.
Якщо погода вже тепла, то пасічники виносять вулики із бджільника,замовляють бджіл, щоб інших хазяїв не шукали а потім моляться, щоб Бог послав гарне літо й, відповідно, багато меду.
Вербна неділя
За тиждень до Великодня святкується вербний тиждень. Це свято походить від релігійної легенди, за якою, коли Ісус Христос в’їжджав до Єрусалима, люди стелили на його шляху пальмові гілки. Це поклало початок звичаю святити гілки. А оскільки пальмових гілок не маємо,то святимо вербові, відповідно до вибору наших далеких предків.
У Вербну неділю освячували в церкві лозини верби, якими потім легенько били
домочадців, приказуючи:„ Не я б’ю, верба б’є, за тиждень – Великдень!“.
Великдень
Великдень зараховують до тих свят, дата яких змінюється кожного року, визначеної дати немає. Зазвичай він відзначається не раніше 4 квітня та непізніше 8 травня. За переконанням православних віруючих, Великдень пов'язаний з воскресінням Ісуса Христа, а отже, символізує перемогу добра над злом і світла над пітьмою. Христове Воскресіння стало свідченням того, що Ісус Христос – це істиний Спаситель, оскільки він переміг смерть воскреснувши. Величі світлого Великодня відповідає
особлива урочистість, із якою проводиться богослужіння як у перший день
Великодня, так і протягом усього великоднього тижня. Отже, що нам розповідають перекази?
Коли Ісус Христос подорослішав, він у супроводі дванадцятьох учнів пішов із дому подорожувати Єрусалимом. Три роки присвятив він мандрам,проповідуючи любов до ближнього та праведне життя, зцілюючи тяжко хворих людей. Знайшлися злі й заздрісні до чужої слави люди й звели на Христа наклеп, начебто Він підбурює простих людей проти існуючої влади. Отже, жерці Єрусалима підкупили за тридцять срібних одного з Ісусових учнів – Іуду, щоб той зрадив свого Вчителя й передав до рук „ правосуддя“. Нарада єрусалимських жерців засудила Сина Божого до страти, римський намісник Понтій Пилат затвердив смертний вирок. Отож, Ісуса Христа було розіп’ято на горі Голгофа поблизу Єрусалима разом із двома розбійниками.
Один з учнів Христа, Йосип, був дуже багатою та поважною людиною, а тому зміг випросити в Понтія Пілата тіло Вчителя й поховав його у власному саду, точніше, у камінній печері, що знаходилась в його саду. На третій день після власної смерті Ісус Христос воскрес. Цю подію Він же й передбачив, але людям важко повірити в такі неймовірні речі, тому вони й не дуже -то вірили. Але янгол спустився на землю, забрав камінь, що затуляв вхід до печери з тілом Ісуса Христа, – і Син Божий воскрес. Протягом сорока днів після свого чудесного воскресіння являвся Він спочатку Марії Магдалині, а потім своїм учням, проповідуючи Царство Боже. Отже, учні Христові стали апостолами й понесли людям слово свого Вчителя. Після свого воскресіння Ісус Христос перебував на землі ще протягом сорока днів. У цей період Він з’являвся святим апостолам і навчав їх Божественної мудрості. Тому Великодні свята й тривають протягом сорока днів.
Чому Великдень – це великий день за народними уявленнями?
Давні легенди кажуть, що того дня, коли Ісус Христос народився, день був такий довгий та ясний, що дорівнював аж семи сучасним дням. Ось така одна з народних версій походження назви цього свята.
Якими традиціями українці зустрічали весну в давнину
https://www.youtube.com/watch?v=u28EOrfRNK8
Тест
1. Як уявляли весну наші предки?
а) барвистою пташкою;
б) дівчиною у вінку квітів;
в) веселкою.
2. Хто переважно закликав весну?
а) діти, дівчата і жінки;
б) чоловіки, русалки і водяники;
в) дідусі і бабусі.
3. Яке свято відзначаємо 7 квітня?
а) Різдво;
б) Благовіщення;
в) Великдень.
4. Що в Україні освячують на Вербну неділю замість пальмового листя?
а) вербові котики;
б) ялинку;
в)яйця, паску і ковбаску.
5. На честь якої події святкують Великдень?
а) приходу
весни і розцвітання лози;
б) Воскресіння Ісуса Христа;
в) просто так.
6. Що таке крашанки?
а) красиві дівчата із вінками на головах;
б) квіти;
в) пофарбовані в один колір яйця.
7. Що таке писанки?
а) яєчка, розписані символами-оберегами;
б) те саме, що крашанки;
в) гарно розмальовані речі.
8. Коли Ісус Христос вознісся на небо?
а) на 30 день після Воскресіння;
б) на 40 день після Воскресіння;
в) на 50 день після Воскресіння.
9. Який святий здолав змія – спокусника?
а) Святий Миколай;
б) Святий Юрій;
в) Святий Андрій.
10. Чим люди прикрашали домівки на Зелені свята?
а) гіллям дерев;
б) паперовими стрічками;
в) нічим.
