Великі нації пишуть свою автобіографію у трьох книгах – у книзі слів, у книзі справ і в книзі мистецтва, але лише остання заслуговує повної довіри.
Давайте спробуємо зазирнути в цю книгу і поміркуймо разом, які заклади існують для того, щоб кожне покоління могло долучитися до цілющого джерела духовності?
Де зберігаються пам’ятки літератури, науки, мистецтва тощо? (бібліотеки, художні, меморіальні музеї, галереї, музеї-квартири).
Усі надбання культури заслуговують не тільки на бережливе ставлення до них, але й вимагають особливо дбайливого збереження. Картини і літературні твори, скульптурні пам’ятки і архітектурні споруди, нотні записи та кінострічки дійшли до нас через десятки років завдяки праці багатьох людей, які охороняли і зберігали всі ці культурні феномени, поповнюючи ними світову скарбницю культури.
Твори мистецтва потрібно не тільки збирати й оберігати, але й потрібний заклад, який би пропонував відвідувачам оглянути ці шедеври, отримати від цього насолоду і позитивні емоції.
Саме для цього призначені галереї – приміщення для експонування художніх творів, назва багатьох музеїв.
Серед закладів, які зберігають культурну спадщину ви мені називали і музеї – заклади, які здійснюють зберігання, експонування історичних документів, пам’яток духовної та матеріальної культури, творів мистецтва, колекцій.
Музеї поділяються на галузеві, крайові та меморіальні.
· Галузеві музеї – історичні, художні, літературні, театральні, етнографічні, промислові, сільськогосподарські.
· Меморіальні - присвячені окремим історичним подіям або видатним державним діячам, ученим, письменникам, художникам, композиторам.
Крайові – здійснюють збирання, зберігання і експонування історичних документів, творів мистецтва, рослин, тварин та інших колекцій, що характеризують природу, господарство, культуру даного краю. (запис до зошитів).
Музеї — культурно-освітні та науково-дослідні заклади, призначені для вивчення, збереження та використання пам'яток природи, матеріальної і духовної культури, прилучення громадян до надбань національної і світової історико-культурної спадщини.
Щороку 18 травня святкується Міжнародний день музеїв, у який деякі країни проводять Ніч музеїв.
Основними напрямами музейної діяльності є культурно-освітня, науково-дослідна діяльність, комплектування музейних зібрань, експозиційна, фондова, видавнича, реставраційна, пам'яткоохоронна робота.
Музеї є юридичними особами, крім тих, що створюються і діють при підприємствах, установах, організаціях, закладах освіти.
Види музеїв
За своїм профілем музеї поділяються на такі види:
· історичні археологічні краєзнавчі природничі літературні меморіальні мистецькі
· етнографічні технічні галузеві тощо.
На основі ансамблів, комплексів пам'яток та окремих пам'яток природи, історії, культури та територій, що становлять особливу історичну, наукову і культурну цінність, можуть створюватись історико-культурні заповідники, музеї-заповідники, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби.
Останнім часом зелений туризм на Київщині пропонує відпочинок у формі екскурсій до музеїв-садиб старовинного побуту з повноцінним харчуванням. Щоправда це ще молодий напрям туризму, і дещо поступається можливостям карпатського регіону з його гірськими, культурними, та готельними принадами.
Музейна територія
На території, відведеній для музею, забороняється діяльність, що суперечить його функціональному призначенню або може негативно впливати на стан зберігання музейного зібрання, а також інша діяльність, яка є несумісною з діяльністю музею як закладу культури. На цій території згідно з статутом музею може бути виділено зони:
· заповідна — для зберігання і охорони найцінніших історико-культурних комплексів і окремих об'єктів;
· експозиційна — для стаціонарного демонстрування великогабаритних музейних предметів і використання в культурно-пізнавальних цілях;
· наукова — для проведення науково-дослідної роботи;
· рекреаційна — для відпочинку та обслуговування відвідувачів музею;
· господарська — для розміщення допоміжних господарських об'єктів.
Презентація з теми: " Поширення мистецтва : музеї, галереї, бібліотеки"
https://naurok.com.ua/prezentaciya-z-temi-poshirennya-mistectva-muze-galere-biblioteki-180897.html
Притча „Дві крапельки олії”
Один купець відправив свого сина до найбільшого мудреця світу, щоб довідатися від нього Секрет Щастя. Сорок днів блукав хлопчина пустелею і нарешті вийшов до прекрасного замку, що височів на вершечку гори. Там жив Мудрець.
Він думав, що побачить там святого старця, але натомість, увійшовши до замку, наш герой мов потрапив у вируючий вулик: метушилися купці, по кутках велися розмови, грав невеликий оркестр, а стіл був заставлений розкішними наїдками. Мудрець постійно з кимось говорив, і минуло зо дві години, поки прийшла черга хлопця.
Мудрець уважно вислухав, за чим той прибув, але сказав, що зараз немає часу тлумачити йому Секрет Щастя. Хай він піде оглянути палац і вернеться через дві години.
- Зроби лише послугу, - попросив Мудрець, простягаючи хлопцеві ложечку з двома крапельками олії. – Носи це із собою і гляди не розлий.
Хлопчина подався навмання численними залами палацу, не зводячи з ложечки очей, а через дві години прийшов назад.
- Ну що, - запитав Мудрець, - ти бачив перські гобелени в моїй їдальні? А сад, який десять років вирощував мій садівник? А розкішні пергаменти в моїй бібліотеці?
Розгублений юнак зізнався, що не бачив, - він дбав тільки про те, щоб не розілляти олію, довірену йому Мудрецем.
- Ще раз піди й оглянь дива мого світу, - звелів Мудрець. – Не можна вірити людині, не знаючи дому, в якому вона живе.
Втішений юнак схопив ложечку й знову подався блукати палацом, не пропускаючи цього разу жодного мистецького твору. Він побачив сад, навколишні гори, красу квітів і те, з яким смаком усе підібране в замку, а повернувшись, детально про все розповів.
- А де та олія, яку я тобі довірив? – запитав Мудрець.
Глянувши на ложечку, юнак побачив, що олії там не лишилося.
- Ну що ж, дам я тобі одну пораду, - прорік наймудріший з мудреців. – Секрет Щастя полягає в тому, щоб побачити всі дива світу, не забувши про дві крапельки олії.
Отже, за порадою мудреця ми з вами сьогодні оглянемо шедеври світового мистецтва, але при цьому пам’ятаючи про ті завдання, які стоять перед вами.
ВІРТУАЛЬНА ЕКСКУРСІЯ ІСТОРИКО-МЕМОРІАЛЬНИЙ МУЗЕЙ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО
ВІРТУАЛЬНА ЕКСКУРСІЯ ДО МУЗЕЮ ГЕТЬМАНСТВА
https://museum-portal.com/ua/muzeyi/18_muzey-getmanstva
Музей гетьманства – це державний культурно-освітній та науково-дослідний заклад історичного профілю, осередок пам’яток матеріальної та духовної культури пов’язаних з історією та традиціями козацько-гетьманської доби.
Експозиція Музею гетьманства присвячена історії української козацької державності XVII – XVIII століть, а також української визвольної боротьби 1917-1921 рр. Будинок, в якому розташовано Музей, давня місцева традиція на Подолі називає “будинком Мазепи”. Цю старовинну кам’яницю, характерну для архітектури козацької доби, було споруджено за часів перебування при владі гетьмана Івана Мазепи – на межі XVII – XVIII століть.
Офіційно музей засновано в березні 1993 року. Формування фондів розпочалось одночасно зі створенням музею. На сьогодні фонди Музею нараховують понад 8000 експонатів. За час роботи музею зібрані матеріали, що розкривають такі важливі теми в історії України як національно-визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького, та утворення козацької держави - Гетьманщини в середині XVII ст., державотворча діяльність гетьмана Івана Мазепи, діяльність Пилипа Орлика та його еміграційного оточення; відновлення української державності в XX ст., Українська держава гетьмана Павла Скоропадського (1918р.), протистояння Гетьманату і Директорії; діяльність української еміграції 1920-х - 30-х рр.; іконографія українських гетьманів; гетьмансько-козацька тематика в історичній літературі; філателії; філокартії тощо; історія "будинку Мазепи".
Серед меморіальних комплексів значною є колекція матеріалів родини Гетьмана Павла Скоропадського, подарованих Гетьманівною Оленою Отт-Скоропадською. Особливо варто відзначити мистецькі твори, що прибули в 2004 році і були урочисто передані Оленою Павлівною Скоропадською музеєві. До музею було передано 21 одиницю розсекречених Службою зовнішньої розвідки України архівних матеріалів канцелярії Гетьманської Управи Павла Скоропадського. Значною є збірка матеріалів Симона Петлюри, що надійшли з Праги від п. Олександри Сірополко та з Філадельфії від п. Павла Лимаренка - сина підполковника армії УНР Данила Лимаренка.
Значну частину музейної колекції становлять групи: "Живопис", "Графіка", "Скульптура". Серед них старовинні ікони, твори відомих митців В.Масютина, М.Бутовича, А.Петрицького, Л.Воєдила, Ф.Гуменюка, В.Франчука, О. Данченка, М.Павлусенка, М.Стратілата, В.Лопати, М.Кристопчука, І.Литвина, В. Луцака, О. Доріченка, С. Ганжі, В. Лупійчука та багато ін.
Бібліотека музею налічує понад З 000 книг. Основу її складають наукові праці з козацько-гетьманської тематики; історичні енциклопедії; науково-популярна і художньо-історична література; видання з живопису, скульптури, етнографії, археології, археографії, геральдики, нумізматики, сфрагістики тощо. В музеї проводяться численні масові заходи: науково-практичні конференції, презентації наукових і науково-популярних видань з історії України, засідання дискусійного клубу “Гетьманська вітальня”, музичні вечори тощо.
Література
http://novodanylivka.edukit.mk.ua/biblioteka/tema_podorozh_muzeyami_svitu/
