Новий рік – одне з найдавніших і найпопулярніших календарних свят. Чи відомо вам, коли в Україні почали святкувати Новий рік 1 січня? А коли символом свята стала ялинка? А звідки пішла традиція залишати подарунки під ялинкою?
Щоб дізнатися, чи так ми святкуємо Новий рік як наші пращури, давайте вирушимо в подорож країною Щасливе Свято.
В Україні традиція новорічного святкування має особливо непросту та тривалу історію: наші прадіди у різний час святкували новий рік і в березні, і у вересні, і у січні – та й тепер 2 рази.
Незважаючи на те, що Новий рік - одне з небагатьох свят, що об`єднує все людство, за всіх часів у різних народів існували й існують свої традиції зустрічі Нового року та своя святкова атрибутика.
Новорічні свята вважалися чарівним часом, коли пробуджувалася й ставала небезпечною всіляка нечиста сила. Вірили, що на святках присутні душі померлих родичів, яких також боялися і намагалися умилостивити. Побутувало уявлення про те, що у новорічну ніч відкривається небо і в Бога можна попросити що завгодно. До цієї ночі, як і до свята Івана Купала, приурочені перекази про палаючі гроші та скарби. Дуже довго жила віра в те, що характер новорічного свята впливає на долю всього року.
Традиційна новорічна обрядовість українців – це ціла низка зимових свят, серед яких виділяється період дванадцятидення з кульмінаційними точками 25 грудня (Різдво), 1 січня (Новий рік) і 6 січня (Хрещення) за старим стилем. Навколо цих дат церковного та громадянського календаря протягом віків склався надзвичайно багатий комплекс звичаєвості.
19 грудня - День святого Миколая. Це найбажаніший день у році для дітлахів. Напередодні свята діти пишуть до нього листи зі своїми побажаннями і вкидають їх у поштову скриньку або кладуть за вікно і моляться до нього, просячи передусім здоров’я собі та батькам. У день перед святом згадують всі свої добрі і злі вчинки, зважують: чого більше. Чи буде подарунок, а чи, можливо, різка? Бо чемні діточки обов'язково знайдуть під подушкою подарунок, а неслухняні – прутик. Ця різочка є своєрідним попередженням дитині, що час задуматися над своєю поведінкою і виправитися. А в ніч на 19 грудня до кожної дитинки приходить Святий Миколай і кладе під подушку подарунки. В сучасні часи з’явилась добра традиція – саме у день святого Миколая опікуватись сиротами та знедоленими дітьми, даруючи їм подарунки.
Вечір 31 грудня називали щедрим, або багатим, до нього готували багатий святковий стіл. Тоді ж вдавалися до різноманітних магічних ритуалів. Наприклад, господар підходив з сокирою до дерева, звертаючись до нього: "Як уродиш – не зрубаю, як не вродиш – зрубаю" – і тричі легенько торкався сокирою стовбура. Наслідком цих дій мав бути рясний урожай фруктів. Щоб улітку позбутися гусені, тричі оббігали садок босоніж тощо.
В Україні традиційним святковим символом на Новий рік тривалий час була не зелена ялинка, а «дідух». Виготовляли його з кулів або з першого зажинкового снопа. Кільканадцять пучків, окремо обплетених соломинками, ув'язували в пишний вінок. Знизу робили розгалуження, щоб «дідух» міг стояти. Верхівка новорічного вінка нагадувала конусоподібний сніп з колоссям. Гілки «дідуха» — за них правили зібрані докупи пучки, що зверху відповідно розгалужувались, — обрамлювали кольоровими стрічками, паперовими чи засушеними квітами, кожен на свій смак. У світлиці його ставили напередодні багатої куті. Свою обрядову роль він виконував протягом усіх різдвяних свят. Дідух символізував спільного предка.
Спочатку Новий рік для наших предків був цілком весняним святом.
Походження символів Нового року також бере початок у стародавніх часах. Здавна вважалося, що ялинка на святкуванні Нового року відлякує злі сили. Найпопулярніший персонаж свята — Дід Мороз, що дарує подарунки дітям, має різні назви у різних культурах: так в Нідерландах його звуть Синтія Клаас, в США і Англії — Санта-Клаус, в Іспанії тато Ноель, а в Румунії — Мош Джаріле. Зовнішній вигляд і характер цього персонажа формувався протягом століть та кожен народ додавав до його образу свої особливості.
Імен у Діда Мороза дуже багато. Давайте дізнаємося деякі з них.
На своїй батьківщині, у Фінляндії, він більше відомий як Йоулупуккі, що в перекладі означає "різдвяний козел". Таке дивне прізвисько фінський Дід Мороз отримав завдяки сільським жителям, які в Різдвяну ніч одягали шубу козлика і розносили по домівках подарунки.
У Білорусії Дід Мороз чимось схожий до нашого, називають його Дзед Мароз. Одягнений у довгу до п’ят шубу, спирається на чарівний посох. Живе він у своїй резиденції на території національного парку "Біловезька пуща".
У Норвегії та Гренландії подарунки приносить гном Юленіссен та маленькі домовики Ніссе, які увесь рік сплять у затишному місці, а в грудні прокидаються і підкидають у панчішки подарунки. Домовички носять в’язані ковпачки і полюбляють солодощі. Щоб їх задобрити, діти залишають усілякі смаколики біля ялинки.
У Греції та на Кіпрі Діда Мороза звуть Василем. Його зображують старим із білою бородою. На Кіпрі вірять, що Василь невидимим заходить до будинків і дивиться, в якому душевному стані люди зустрічають його і Новий рік.
В’єтнамський Дід Мороз — Тао Куен. Його ще називають духом сімейного вогнища. Він виглядає як дракон, а інколи — як старець.
Монгольського Діда Мороза називають Увлін Увгун, а супроводжує його Снігуронька — Зазан Охин. Новий рік у Монголії співпадає з важливим у країні святом скотарства, а Увлін Увгун уособлює образ головного пастуха. Його зображують у довгій волохатій шубі і великій шапці з рогами. Саме від нього залежить, чи буде вдосталь молока і м’яса до новорічного столу.
До чеських та словацьких дітлахів приходить веселий чоловічок, одягнений у довгу шубу та високу шапку, який за спиною носить торбу. Звуть його Мікулаш, ходить він разом із Чортиком і Ангелом. У нього завжди знайдуться подарунки для тих, хто добре вчився.
Французький колега Діда Мороза — Пер Ноель. У перекладі його ім’я означає Батько Різдва. Пер Ноель схожий на Санту, але замість оленів він пересувається на віслюку.
Сучасна ж традиція класти подарунки під ялинку народилася в Англії в 1841 році, коли королева Вікторія з чоловіком встановили в палаці ялинку, прикрашену цукерками і сувенірами для дітей. Оскільки подарункiв було забагато, щоб вішати їх на гілки, їх загорнули в яскраві обгортки і поклали під святкове дерево.
Різдво та Новий рік в Україні мають цікаві традиції святкування окрасою яких є щедрівки та колядки. Дитячий канал Хмаринка пропонує послухати найпопулярнішу щедрівку українською, співайте разом з нами. https://www.youtube.com/watch?v=VDo6biOCYSw&ab_channel=%D0%A5%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0
Література
