Природа – чарівна цариця, всі ми живимо в її царстві. Неможна купити красу, яку дарує нам природа, ні за які гроші. А ви любите природу? Зараз я запрошую в подорож по чарівній країні під назвою Природа. Подорожувати ми будемо пішки, щоб все побачити. Шлях лежить по дорозі. Сонечко високо, на дворі дуже жарко і не має на нашому шляху ні одного деревця. Але ось при дорозі ми побачили кущик, присіли відпочити, замилувалися і раптом листячко зашепотіло:
Легенда про калину.
Колись давно-давно в одному селі жила привітна і ласкава дівчинка. Звали ту дівчинку Калинкою. Дуже вона любила квіти. Яких тільки квітів не було у неї на підвіконні. Їх вона переносила з лісу. Мабуть й рослинам була до вподоби ця маленька дівчинка. Всі люди любили Калинку за її добре та щире серце.
Навесні Калинка пішла в ліс. Дорога була нелегка і далека, а навкруги ні кущика, ні деревця. «Дай – думає Калинка – посаджу щось, нехай росте.» Викопала в гущавині лісу тонесеньке стебельце і посадила край шляху. А щоб прийнялося, Калинка з криниці від своєї хати носила воду і поливала. Звеселілося стебельце, бо в лісі не бачило сонечка і водиці не пило доволі. А тут на на привіллі швидко розрослося у великий крилатий кущ.
Якось іде шляхом подорожній. Стомився, бачить кущ, підійшов ближче. Під кущем трава зеленіє, квіти голівками кивають, пташечки співають. Як тут не відпочити. Усміхнувся весело перехожий і сказав:
«Спасибі тим рукам, які посадили цей кущ і тому серцю доброму, що його викохало.»
Тут увесь кущ од сну стрепенувся, листячко за шуршало і враз укрився білим цвітом. І враз цвіт осипався, замість нього з явилися червоні ягідки, як намистинки. І дивно в кожній ягідці заховано зернятко, схоже на маленьке серце.
Прийшла і Калинка дивується, кущ нахиляється до неї шепоче: «Це на згадку про твоє добре серце, а щоб люди тебе не забули – подаруй мені своє ім. я, Калинко.»
Від тоді так і називають цей кущ калиною.
Природа не терпить порожнечі. І там, де не ростуть ліси та гаї, розкинулися широкі простори, вкриті травою та квітами. Це – Луки. На луках дуже багато комах, птахів, які будують свої гнізда у травах.
Одного разу в лісі трапилася дивовижна історія. До газети лісових жителів вирішив дати оголошення равлик. Воно було таким: «Здам квартиру в дуже тихій місцевості, перший поверх, є вода й освітлення!»
Щойно з’явилося це оголошення, як лісові мешканці натовпом посунули до равлика.
Як ви вважаєте, хто може мешкати у равликовому будиночку? У воді? А на суші? (Черв’ячки, комахи, мурахи, жучки…) А чи зручно їм буде там? Чому?
Чому для кожного найкращою є його оселя? (Вона облаштована згідно з потребами та смаком її мешканців.)
Перейдіть за посиланням і відгадайте, хто де живе?
Дидактична гра «Який ліс?»
Поміркуйте:
Уявімо, що ви всі дерева цього лісу і спробуємо відобразити його настрій: сумний, тихий, зажурений, зачарований, невеселий, самотній.
А як називався б наш ліс, якби в ньому росли лише ялини, дуби, сосни, берези, клени, вільхи, осини?
А коли в лісі змішаються всі дерева, то як він називатиметься?
Діти, якої частини дерева ми не можемо бачити і чому?
Як ви вважаєте, що може оживити, звеселити ліс?
Будьте ви, як маленькі сонечка, творіть добро, садіть квіти, любіть нашу землю і вона відповість вам любов’ю і щедрістю.
