Колись давно, коли знищили державу слов’ян – «Київську Русь» солдати залишились без роботи, тому їм прийшлось переселятись поближче до європейських країн – де вони наймались на військову справу. Такі люди називали себе козаками, що означає – вільна людина.
Козаки були дуже відважними і не боялись смерті тому на голові залишали лише чуба – який попереджував ворога, що козак не боїться загинути в бою…
Серед козаків були – характерники це люди які володіли надзвичайними здібностями. Найвідомішим характерником був Іван Сірко, який наганяв страх на ворогів. Про нього навіть склали прислів’я:
«Як козак саблею блисне то москаль в штани дрисне!»
Козаки жили на Січі. Січ – це дерев’яний замок який оточував глибокий рів і височезний вал, з дозорними баштами і бійницями для гармат, дерев’яний частокіл – все це говорило про те, що тут живуть лицарі.
Посередні Січі знаходився Майдан для навчання військової вправи. Також Козаки на ньому голосували за Гетьмана і карали тих хто порушив закони запорізьких козаків. Посередині майдану стоїть церква Покрови Пресвятої Богородиці – заступниці усього козацтва. Козаки дуже швидко плавали по Дніпру і Чорному морі на своїх чайках - це човен, видовбаний з верби або липи, борта обшиті дошками. На борту підв’язаний пояс з очерету, який захищав чайку при обстрілі і не давав потонути чайці.
Свято Покрови Пресвятої Богородиці - 14 жовтня - завжди було днем запорізьких козаків. Наші предки вірили, що Діва Марія охороняє мужніх воїнів, оберігає їх від ворожих куль і шабель, а також дарує мудрість у прийнятті складних рішень. Не випадково саме на Покров козаки обирали своїх командирів.
Варто відзначити, що в давнину цього дня чекали не лише козаки. Дівчата і парубки вірили, що саме на Покров найкраще створювати сім'ю. Люди зрілі раділи, так як до цього часу нарешті завершувалися всі важкі роботи в полі, а значить, можна було відпочити від трудів праведних. До 14 жовтня прагнули закінчити будівництво будинків і справити веселе новосілля. Чекали свята і зовсім літні члени сім'ї, щоб побачити, як онуки «стали на рушничок щастя», благословити їх іконою Богородиці і заспівати на весіллі величальні пісні.
Наші предки знали: яким би теплим і тривалим не було літо, з Покрови починається зима: «Прийшла Покрова – всохла дiброва». До цього часу закінчували польові роботи, з пасовищ приганяли худобу і приступали до активної підготовки своїх будинків до холодів. Напередодні господині мазали і білили хати, утеплювали вікна та двері. Щоб тепло трималося в будинку всю зиму, вночі напередодні Покрови жінка вставала і розтоплювала піч, примовляючи: «Прийшов Покров – не нагрієш хату без дров!»
Пропоную козацьку вікторину, яка включає питання з історії українського козацтва, культури й побуту козаків.
Вікторина "Що ти знаєш про козаків?
https://pustunchik.ua/ua/checkyourself/viktoriny/shcho-ty-znaiesh-pro-kozakiv-viktoryna
Дай відповіді на питання, обравши один із запропонованих варіантів.
1. Що означає слово «козак»?
А. Переселенець.
Б. Бідняк.
В. Вершник, вільна людина.
2. «Носом чує татарюгу, зна по птицях, по звіру…» — перекази та легенди наділяли козаків магічною силою. Чи відомо Тобі, як називали козаків, які зналися на травах та вміли ворожити?
А. Драгоман.
Б. Характерник.
В. Шаман.
3. Де відбулася перша битва в ході визвольної війни?
А. Під Крутами.
Б. Під Жовтими Водами.
В. Під Берестечком.
4. Назви найвідоміший козацький танок.
А. Гопак.
Б. Краков’як.
В. Хоровод.
5. Кому заборонявся вхід на територію Запорозької Січі?
А. Заміжнім жінкам.
Б. Молодим незаміжнім дівчатам.
В. Усім жінкам.
6. Першу козацьку фортецю збудували на острові…
А. Зміїному.
Б. Мала Хортиця.
В. Велика Хортиця.
7. Останній гетьман Запорозької Січі.
А. Пилип Орлик.
Б. Павло Полуботок.
В. Кирило Розумовський.
8. Хто був автором першої української Конституції?
А. Богдан Хмельницький.
Б. Пилип Орлик.
В. Григорій Сагайдачний.
9. Як називали козаків, які перебували на державній службі?
А. Найманці.
Б. Реєстрові козаки.
В. Характерники.
10. Назви ім’я відомого козака, який брав участь у більш ніж п’ятдесяти битвах.
А. Іван Сірко.
Б. Іван Богун.
В. Дмитро Вишневецький.
